ЧИСЕ́ЛЬНИК, а, ч., мат.
Ділене в дробовому числі, що стоїть над рискою і вказує на кількість часток, із яких складається дріб.
Дробові числівники мають аналітичну будову. Кожний з них компонується з власне кількісного числівника (у чисельнику) і порядкового прикметника (у знаменнику) (з навч. літ.);
Щоб додати дроби з однаковими знаменниками, до чисельника першого дробу додають чисельник другого дробу й залишають той самий знаменник (з навч. літ.).
-а, ч., мат.
Ділене в дробовому числі, що стоїть над рискою і вказує на кількість часток, з яких складається дріб.
[czysel'nyk]
ч.
licznik мат.
【阳】 数 分子
мат.
numerator
Чисе́льник, -ка; -ники, -ків
Täljare
Teller
Tæller