АРАБИ

АРА́БИ, ів, мн. (одн. ара́б, а, ч.; ара́бка, и, ж.).

Група народів, що становить основне населення Південно-Західної Азії та Північної Африки.

Прислужниці арабки, туркені .. розносять кофе, фрукти й шербети (І. Нечуй-Левицький);

Основну масу населення Єгипту становлять араби (з навч. літ.);

За Біблією, від Ізмаїла походить ізмаїльський народ – араби (із журн.).

У сучасному розумінні особи, які визнають рідною араб. мову, населяють Зх. Азію, Пн. і частково Центр. Африку; не становлять єдиної етнічної групи, виникли внаслідок змішування араб. кочовиків Аравійського півостр. із населенням завойованих ними в VII ст. територій; а. сповідують переважно іслам (більшість — мусульмани-сунніти), а.-християни належать здебільшого до Церков сх. обряду.