Значение слова "ЄПИСКОП" найдено в 23 источниках

ЄПИСКОП

найдено в "Словнику іншомовних слів Мельничука"

єпи́скоп (грец. επίσκοπος, букв. – наглядач, охоронець) 1. Вищий духовний чин у християнській церкві. Див. також «архієрей». 2. В Стародавній Греції політичний агент, що його Афіни засилали в союзні держави для нагляду за виконанням союзницьких договорів. 3. У ранньохристиянських громадах 2 ст. виборна особа, що відала майновими й судовими справами.

найдено в "Словнику церковно-обрядової термінології"

1. Перший, найвищий, ступінь духовної ієрархії, священства; архиєрей; 2. Особа, що займає найвищий ступінь священства, яка через рукопокладення прийняла Божу благодать і право здійснювати всі без винятку богослужіння й таїнства, у тому числі передавати цю благодать іншим у Таїнстві Священства; архиєрей; ієрарх; святитель; архипастир

найдено в "Словнику іншомовних слів"

єпископ; ч. (гр., букв. - наглядач, охоронець) 1. Вищий духовний чин у християнській церкві. 2. У Стародавній Греції - політичний агент, що його Афіни засилали в союзні держави для нагляду за виконанням союзницьких договорів. 3. У ранньохристиянських громадах 2 ст. - виборна особа, що відала майновими й судовими справами.

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

імен. чол. роду, жив.рел.вищий духовний чин у християнськiй церквiепископ

найдено в "Універсальному словнику-енциклопедії"

У Католицькій і Православній Церкві ієрарх з повними священичими свяченнями, який вважається наступником апостолів; в Католицькій Церкві призначається папою; у Православній Церкві виборний керівник дієцезії.

найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

єпи́скоп

[йе^ипископ]

-па, м. (на) -пов'і/-п'і, мн. -пи^е, -п'іў

найдено в "УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)"

у Католицькій і Православній Церкві ієрарх з повними священичими свяченнями, який вважається наступником апостолів; в Католицькій Церкві призначається папою; у Православній Церкві виборний керівник дієцезії.

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-а, ч.

Вищий духовний чин у християнській церкві. || Особа, яка має цей чин; архієрей.

найдено в "Українсько-польському словнику"

[jepyskop]

ч.

biskup реліг.

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-а, ч. Вищий духовний чин у християнській церкві.
|| Особа, яка має цей чин; архієрей.

найдено в "Українсько-англійському словнику"

церк.

bishop, diocesan