ДЕЛІ́КТ, у, ч., юр.
Незаконна дія; правопорушення.
Згідно з римським правом відповідальність за делікт наставала за наявності таких умов: дієздатність правопорушника, його вина, здійснення правопорушення (з наук.-попул. літ.);
Позбавлення батьківських прав як специфічна немайнова санкція за скоєння сімейно-правового делікту є винятковим заходом, який застосовується лише тоді, коли всі інші дії не дають позитивних результатів (з навч. літ.);
Міжнародний делікт;
Цивільний делікт.
-у, ч., юр.
Незаконна дія, порушення, злочин.
••
Міжнародний делікт — здійснювана суб'єктом міжнародного права дія (бездіяльність), що є порушенням норм.
[delikt]
ч.
delikt юр.
Делі́кт:
— правопорушення [54]
Провина, злочин