2. пора ž; od ~u jak... с тех пор как...; ~ (iść) do domu, do pracy пора (идти) домой, на работу; już ~ уже нора; nie ~ не пора, не время; do ~u до поры до времени; najwyższy ~ пора, самое время;
3. в знач, нареч. ~ет а) иногда; б) случайно; czy ty ~em nie jesteś chory? ты, случайно, не болен?;
4. в знач, нареч. ~ami иногда; ● z ~em с течением времени; póki (jest) ~ пока ещё есть время, пока не поздно; za dawnych ~ów в давние времена; w swoim ~ie в своё время; od tego ~u с того времени; с тех пор; со jakiś (pewien) ~, od ~u do ~u время от времени; иногда; zabijać ~ коротать (убивать) время; zdążyć na ~ успеть вовремя, успеть к назначенному времени; па ~ своевременно; przed ~em раньше времени; rychło w ~! ирон. как раз вовремя!;
komu w drogę, temu ~ погов. пора идти (ехать)
+ 2. рога 3 а), 4. niekiedy
[час]
m
час
od tego czasu — відтоді / з того часу / з тих пір
póki czas — поки не пізно
najwyższy czas — останній термін
w czasie pracy — під час праці
czas pobytu — час перебування
czasy nowożytne — нова ера
Rzeczownik
czas m
время n
момент m