ЦУ́ГОМ, присл.
У вигляді цугу; по дві або три пари коней, волів і т. ін., запряжених один за одним.
Взяли її гарненько одягли Та у неділю й повінчали, І генеральшею назвали, І цугом в Київ повезли (Т. Шевченко);
Бачу: пишні похорони. Духовенство, цугом коні, Свічі, півчі у киреях (Я. Щоголів);
Пролетіли мимо запряжені цугом в закриті сани восьмеро коней, а за ними з кілька десятків вершників у жупанах з похиленими навскіс списами (Н. Рибак);
// розм. Низкою, рядком, валкою.
ЦУ́ГОМ присл. (по кілька пар коней, волів тощо, запряжених одне за одним), ВСТЯЖ (УСТЯ́Ж), ВПРО́СТЯЖ (УПРО́СТЯЖ), ВПРО́ТЯЖ (УПРО́ТЯЖ). Пролетіли мимо запряжені цугом в закриті сани восьмеро коней (Н. Рибак); Ворог готує нові жахи; звозять на кам'яну загату шестериками й восьмериками устяж тяженькі гармати, повертають їх пащами до пригороду й набивають смертодайним знаряддям (М. Старицький); Через два дні дві пари волів впростяж привезли до Балабухи на подвір'я прездорову махину (І. Нечуй-Левицький); Семенові непоганим видалось мати "двір" високий, мов дзвіницю, а їздити впротяж баскими кіньми (М. Коцюбинський).
2. pärastikku
3. reas
4. reastikku
5. ridamisi
6. ridastikku
7. üksteise järel
de reata
ехать цугом — ir de reata
запрягать цугом — enganchar de reata, reatar vt
à la file; en flèche (тк. о лошадях)
упряжка цугом — attelage m en tandem {-ɛm}
присл.
У вигляді цугу; по дві або три пари коней, волів і т. ін., запряжених один за одним. || розм. Низкою, рядком, валкою.
цугом нареч. (1)
в орденах; езжал-то вечно цугомГоУ 2.2.
ЦУГОМ. Искон. Возникло из формы тв. п. сущ. цуг «упряжка гуськом» < нем. Zug «процессия < «упряжка, движение».
Витягом, устяж, простяж