АНФА́С

АНФА́С, присл. Обличчям до того, хто дивиться. Одна а телевізійних камер передає зображення пілота анфас, а друга — збоку (Рад. Укр., 26.IV 1961, 2). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 53.