Значение слова "ДРУК" найдено в 38 источниках

ДРУК

найдено в "Словаре синонимов"
друк сущ., кол-во синонимов: 1 • дрюк (11) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: дрюк
найдено в "Словнику української мови в 11 томах"
ДРУК, у, ч. 1. тільки одн. Процес виготовлення друкованої продукції; друкування. Я хотів би переглянути перед друком рукописи (Коцюб., III, 1956, 374); Я готував до друку брошурку, що потім ще треба було разом із Михайлом перекласти на польську мову (Досв., Вибр., 1959, 152); // Випуск у світ; публікація. Пролетаріат завоював усьому російському народові.. небачену на Русі свободу друку, зборів, спілок (Ленін, 16, 1949, 260). Ви́йти з дру́ку — з’явитися опублікованим. У березні 1569 р. вийшла з друку перша руська книга (Ів., Опов.., 1949, 115); Ви́пустити (ви́йти, з’яви́тися, появи́тися і т. ін.) дру́ком — надрукувати; бути опублікованим. — Чи дуже важко написати, власне, випустити друком книжку? (Ле, Міжгір’я, 1953, 480); Нова повість вийде друком (Мал., II, 1956, 353). 2. тільки одн. Текст, відтворений друкарським способом. Називається воно [оповідання] «Тіні забутих предків», розміром буде трохи більше 3 аркушів друку (Коцюб., III, 1956, 402); // Зовнішній вигляд надрукованого, що визначається особливістю букв, шрифту, характером зображення, способом друкування і т. ін. Видання щодо друку — дуже гарне, ясне, без помилок, а от щодо малюнків, то деякі вийшли не зовсім ясні (Мирний, V, 1955, 429); Ще одно прохання: чи не могли б Ви подати мені відомості, скільки у Вас у Львові коштуватиме друк петитом? (Коцюб., III, 1956, 224). 3. тільки одн. Галузь виробництва, що займається виготовленням друкованої продукції; видавнича й друкарська справа. Розвиток літератури, друку є, як відомо, дуже важливим чинником, який сприяє дальшому удосконаленню літературної мови (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 70). 4. тільки мн. Зведення друкованих пам’яток. Замість відповіді я поклав перед ним свою записну книжку, де я позаписував народні пісні і бібліографічні виписки із старих церковнослов’янських друків (Фр., III, 1950, 235). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 426.
найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-у, ч.

1) тільки одн. Процес виготовлення друкованої продукції; друкування.

••

Вийти з друку — з'явитися опублікованим.

Випустити друком — надрукувати; бути опублікованим.

2) тільки одн. Текст, відтворений друкарським способом. || Зовнішній вигляд надрукованого, що визначається особливістю букв, шрифту, характером зображення, способом друкування і т. ін.

••

Високий (глибокий) друк — елементи друку (виступи та заглибини на папері), які відчуваються на дотик.

Ірисовий (райдужний) друк — поступовий перехід одного кольору захисної сітки (малюнків), виконаної суцільними лініями без розривів, в інший.

Неперервний друк — друк, за якого візерунок, розташований на протилежних кінцях однієї сторони банкноти (цінного папера) або розташований по всій банкноті, утворює закінчений малюнок при сполученні країв банкноти.

Орловський друк — різкий перехід одного кольру в інший без розриву і зміщення ліній малюнка.

Плоский друк — спосіб поліграфічного друку, за якого зображення лежать в одній площині з папером.

3) тільки одн. Галузь виробництва, що займається виготовленням друкованої продукції; видавнича й друкарська справа.

4) тільки мн. Зведення друкованих пам'яток.



найдено в "Этимологическом словаре русского языка"
друк
род. п. дру́ка, также дрюк "рычаг, шест, жердь", укр. друк, род. п. друка́ - то же, ст.-слав. дрѫгъ ξύλον (Euch. Sin.), болг. дръг "шест", сербохорв. (стар.) друг – то же, словен. drôg "жердь, лестница, стремянка", чеш. drouh "рычаг, плечо рычага, колода", польск. drąg "шест, жердь, рычаг", а также drączek, слвц. druk "рычаг". Формы на k не представляется возможным отделять от форм на g. И та и другая являются древними. Ср., с одной стороны, водрузи́ть, водружа́ть, с другой стороны, дручи́ть, удручи́ть, польск. dręczyć "мучить". Таким образом, k не является продуктом развития отдельных языков, как утверждает Погодин (Следы 256); см. Бернекер 1, 229.
Форма на g родственна лит. жем. dránga "толстая жердь", вост.-лит. drángos мн. "телега без колес", др.-исл. drangr "камень, торчащий из земли", drengr "толстый ствол, палка", норв. dreng "толстая палка, колонна", ирл. dringim, кимр. dringo "поднимаюсь, взбираюсь"; см. Бернекер, там же; Торп 211; Цупица, GG 177; Траутман, BSW 59; Шпехт 139. Форма на -k, вероятно, рано возникла под влиянием слова sǫkъ (см. сук) из другой формы, и едва ли родственна лат. truncus "обрубленный, ствол без сучьев, туловище", кимр. trŵch "искалеченный", лит. trenkiù, treñkti "ударить с шумом" (вопреки Бернекеру 1, 230), которые отличаются начальным согласным. Диал. дрюк "сук, длинная палка", донск. (Миртов и др.), возм., является гиперистической формой вместо друк в говорах с веларизацией мягкого р.



найдено в "Этимологическом русскоязычном словаре Фасмера"
род. п. друка, также дрюк "рычаг, шест, жердь", укр. друк, род. п. друка - то же, ст.-слав. дргъ (Euch. Sin.), болг. дръг "шест", сербохорв. (стар.) друг – то же, словен. drog "жердь, лестница, стремянка", чеш. drouh "рычаг, плечо рычага, колода", польск. drag "шест, жердь, рычаг", а также draczek, слвц. druk "рычаг". Формы на k не представляется возможным отделять от форм на g. И та и другая являются древними. Ср., с одной стороны, водрузить, водружать, с другой стороны, дручить, удручить, польск. dreczyc "мучить". Таким образом, k не является продуктом развития отдельных языков, как утверждает Погодин (Следы 256); см. Бернекер 1, 229.Форма на g родственна лит. жем. dranga "толстая жердь", вост.-лит. drangos мн. "телега без колес", др.-исл. drangr "камень, торчащий из земли", drengr "толстый ствол, палка", норв. dreng "толстая палка, колонна", ирл. dringim, кимр. dringo "поднимаюсь, взбираюсь"; см. Бернекер, там же; Торп 211; Цупица, GG 177; Траутман, BSW 59; Шпехт 139. Форма на -k, вероятно, рано возникла под влиянием слова sokъ (см. сук) из другой формы, и едва ли родственна лат. truncus "обрубленный, ствол без сучьев, туловище", кимр. trwch "искалеченный", лит. trenkiu, trenkti "ударить с шумом" (вопреки Бернекеру 1, 230), которые отличаются начальным согласным. Диал. дрюк "сук, длинная палка", донск. (Миртов и др.), возм., является гиперистической формой вместо друк в говорах с веларизацией мягкого р.
найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
-у, ч. 1》 тільки одн. Процес виготовлення друкованої продукції; друкування.
Вийти з друку — з'явитися опублікованим.
Випустити друком — надрукувати; бути опублікованим.
2》 тільки одн. Текст, відтворений друкарським способом.
|| Зовнішній вигляд надрукованого, що визначається особливістю букв, шрифту, характером зображення, способом друкування і т. ін.
Високий (глибокий) друк — елементи друку (виступи та заглибини на папері), які відчуваються на дотик.
Ірисовий (райдужний) друк — поступовий перехід одного кольору захисної сітки (малюнків), виконаної суцільними лініями без розривів, в інший.
Неперервний друк — друк, за якого візерунок, розташований на протилежних кінцях однієї сторони банкноти (цінного папера) або розташований по всій банкноті, утворює закінчений малюнок при сполученні країв банкноти.
Орловський друк — різкий перехід одного кольру в інший без розриву і зміщення ліній малюнка.
Плоский друк — спосіб поліграфічного друку, за якого зображення лежать в одній площині з папером.
3》 тільки одн. Галузь виробництва, що займається виготовленням друкованої продукції; видавнича й друкарська справа.
4》 тільки мн. Зведення друкованих пам'яток.

найдено в "Літературному слововживанні"

ДРУК – ПРЕСА

Друк, -у. 1. Процес виготовлення друкованої продукції; видавнича і друкарська справа: вийти з друку (друком), з’явитися друком, здати до друку, свобода друку, комбінат друку. 2. Спосіб друкування; зовнішній вигляд надрукованого тощо: високий друк, глибокий друк, кольоровий друк, офсетний друк, плоский друк, чіткий друк.

Преса. Періодичні друковані видання (газети, журнали, бюлетені), зрідка неперіодичні (книжки, листівки тощо): місцева преса, центральна преса, виступати в пресі, з’явитися в пресі, мати велику пресу, роль преси, стежити за пресою, критика в пресі, мова преси, орган преси.


найдено в "Большом украинско-русском словаре"


імен. чол. роду1. (тiльки одн.) процес виготовлення друкованої продукцiї; друкування2. (тiльки одн.) текст, вiдтворений друкарським способом3. галузь виробництва, що займається виготовленням друкованої продукцiїпечать сущ. жен. рода, только ед.ч.

¤ глибокий друк -- глубокая печать

¤ високий друк -- высокая печать

¤ виходити друком -- выходить в печати

¤ вiддавати до друку -- отдавать в печать



найдено в "Універсальному словнику-енциклопедії"

Перенесення зображення з друкарської форми на папір, картон, фольгу з використанням друкарських фарб і друкарської машини; високий д. (типографський): рельєфні елементи друкарської форми, які покривають фарбою, опуклі; плоский д. (літографія, офсет, світлокопіювання): друкуючі та недрукуючі елементи містяться в одній площині, але тільки друкуючі елементи легко вбирають фарбу; глибокий д.: друкуючі елементи друкарської форми є заглибинами, які заповнює фарба. Окремим методом є струменевий д.


найдено в "Українсько-англійському словнику"

(у різн. знач.) printing; (шрифт) type, print

високий друк — relief printing

вийти з друку — to come out, to be published

вийшло з друку — has come off the press

надіслати до друку — to send to press

випускати з друку — to issue, to release


найдено в "УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)"
перенесення зображення з друкарської форми на папір, картон, фольгу з використанням друкарських фарб і друкарської машини; високий д. (типографський): рельєфні елементи друкарської форми, які покривають фарбою, опуклі; плоский д. (літографія, офсет, світлокопіювання): друкуючі та недрукуючі елементи містяться в одній площині, але тільки друкуючі елементи легко вбирають фарбу; глибокий д.: друкуючі елементи друкарської форми є заглибинами, які заповнює фарба. Окремим методом є струменевий д.
найдено в "Українсько-польському словнику"

[druk]

ч.

1) druk

вийти друком — wyjść drukiem poligraf.

2) wydruk

комп'ютерний друк — druk komputerowy


найдено в "Правописному словнику Голоскевича"

Друк, дру́ку, -кові, у -ку і у -кові (від друкува́ти)

дрюк і друк, -ка, -кові; -ки, -ків


найдено в "Українсько-китайському словнику"

【阳】 印刷, 印; 付印; 出贩

Готувати до друку 准备付印

З'явитися друком 出版, 问世


найдено в "Беларуска-ўкраінскі слоўнік"
випрасувати
давити
друкування
дрюк
дубина
надавити
натиснути
печатка
печатку
печать
прасувати
прес
преса
принтери
роздрук
стиснути
тиснути
найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

[друк]

-ку, м. (ў) -ку/-уц'і, мн. -кие, -к'іў


найдено в "Білорусько-українському словнику"
випрасувати давити друкування дрюк дубина надавити натиснути печатка печатку печать прасувати прес преса принтери роздрук стиснути тиснути
найдено в "Толковом словаре живого великорусского языка"
ДРУК, дручок, дручина, дручища м. вор. тамб. (немецк.?) дрюк, жердина; рычаг, слега; гнет, притуг, бастро(ы)к.



найдено в "Словнику синонімів Караванського"
друкований текст; (дія) друкування, публікація, публікування, оприлюднення; мн. ДРУКИ, друковані пам'ятки.
найдено в ""Ять" - белорусско-русском словаре и словаре белорусской латиницы"
1) lat. druc
печать, пресса
2) lat. druke
дубина
найдено в "Українсько-російському словнику"
печать з'явитися друком — появиться в печати; выйти из печати
найдено в "Українсько-білоруському словнику"

Выдрукаваць

друкаваць


найдено в "Орфоэпическом словаре украинского языка"
{друк} -ку, м. (ў) -ку/-у́ці, мн. -кие, -кіў.
найдено в "Беларуска-расейскі слоўнік"
друк
м.
печать, печатание; пресса
найдено в "Украинско-русском политехническом словаре"
техн. печать (печатание, шрифт и т. п.)
найдено в "Беларуска-рускі слоўнік"
I печать; пресса
II разм. дубина
найдено в "Орфографічному словнику української мови"
друк іменник чоловічого роду
найдено в "Українсько-білоруському словнику"
выдрукаваць
друкаваць
найдено в "Українсько-білоруському словнику"
выдрукаваць друкаваць
найдено в "Белорусско-русском словаре"
Печать, пресса, дубина
T: 33