І́ГО

І́ГО, а, с., заст. Ярмо (у 2 знач.). Десь за морями у невідомій землі жив собі темний народ. Тяг він на своїх плечах подвійну неволю: робив на своїх панів і був під ігом другого царства (Вас.. II, 1959, 569); Смутні часи татаро-монгольського іга довго тривали на землі руській (Цюпа, Україна.., 1960, 17). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 9.