Значение слова "АБСОЛЮТНИЙ" найдено в 27 источниках

АБСОЛЮТНИЙ

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-а, -е.

1) Безвідносний, узятий поза зв'язком, без порівняння з чим-небудь; безумовний.

2) Цілковито чистий, без домішок.

••

Абсолютний спирт — етиловий спирт, який практично не містить води.

3) Цілковитий, повний; необмежений; досконалий, довершений.

••

Абсолютна величина {дійсного} числа мат. — саме число, взяте без знака плюс або мінус.

Абсолютна висота — перевищення по вертикалі даного пункту земної поверхні над рівнем, який приймають за нульовий.

Абсолютна відповідальність юр. — вид матеріальної відповідальності, що настає в результаті завдання шкоди.

Абсолютна вологість повітря фіз. — кількість водяної пари в грамах, що міститься в даний момент в 1 м³ повітря.

Абсолютна додаткова вартість ек. — додаткова вартість, створювана подовженням робочого дня за межі необхідного робочого часу.

Абсолютна ідея філос. — те саме, що абсолют.

Абсолютна істина філос. — об'єктивна реальність, що пізнається через ряд відносних істин.

Абсолютна монархія — різновид монархічної форми правління, який характеризується зосередженням усієї повноти державної, а також духовної влади в руках монарха.

Абсолютна похибка — модуль різниці між точним числом та наближеним його значенням.

Абсолютна {земельна} рента ек. — рента, яку одержує землевласник з усіх ділянок землі.

Абсолютна температура фіз. — температура, що вимірюється по абсолютній термодинамічній шкалі.

Абсолютний нуль фіз. — найнижча температура (-273,16°C), за якої припиняється тепловий рух молекул у тілі.

Абсолютний слух — здатність пізнавати та відтворювати висоту будь-якого звуку без попереднього слухового настроювання.

Абсолютний чемпіон — спортсмен, що переміг усіх претендентів на звання переможця змагань.

Абсолютні системи одиниць фіз. — системи одиниць, у яких одиниці довжини, маси і часу вибрані за основні.

найдено в "Словнику синонімів української мови"

АБСОЛЮ́ТНИЙ (який існує поза зв'язком, без порівняння з чим-небудь), БЕЗВІДНО́СНИЙ. Визначаючи абсолютну і відносну міри масових явищ, ми.. свідомо чи несвідомо прагнемо дати оцінку даному явищу шляхом порівняння його міри з іншими (М. Птуха).

НЕОБМЕ́ЖЕНИЙ (із сл. влада, панування, воля, право тощо, господар і т. ін. — який не має ніяких обмежень, не поставлений у жодні рамки), ПО́ВНИЙ, АБСОЛЮ́ТНИЙ, ЦІЛКОВИ́ТИЙ, БЕЗМЕ́ЖНИЙ, НЕПОДІ́ЛЬНИЙ, БЕЗРОЗДІ́ЛЬНИЙ (із сл. влада, панування і т. ін.). Глибоко розуміючи гнилизну російського необмеженого самодержавства і знаючи інтелектуальну обмеженість царя, він (Вітте), як міг, ..рятував їх (М. Стельмах); Повний абсолютизм! Абсолютна монархія! Необмежений монарх! Хотіли обмежити, — нема чим обмежувати (Остап Вишня); Вона дала Галі повну волю робити, що хоче (І. Франко); Думає (князь) про те, що він був колись абсолютним монархом понад далеким, далеким Нігером (Леся Українка); Мати, виряджаючи її на Каховку, передала дядькам цілковиту владу над нею, доручила їм берегти дівчину від усяких напастей (О. Гончар); Чи досяг (Врангель) тієї безмежної влади, якою так спрагло марив? (О. Гончар); Поле, сінокіс — віддано їй у безроздільне володіння (Ю. Мушкетик).

ПО́ВНИЙ (про почуття, переживання тощо — який повністю охоплює кого-небудь), ЦІЛКОВИ́ТИЙ, АБСОЛЮ́ТНИЙ, НЕПОДІ́ЛЬНИЙ. Ну, хоч би для того нам поети Ще потрібні у житті новім,.. Щоб згадать, як на піску Калуги Для мандрівок зоряних путі Креслив, повний мудрої напруги, Ціолковський в віщій глухоті!.. (М. Рильський); Василько почував цілковите задоволення (О. Донченко); Після похорону вона хоч і стала значно спокійніша, проте її опанувала абсолютна байдужість (Ірина Вільде); Це дуже тяжко — плакать в самоті І зберегти для себе власну тугу Такою неподільною, як смерть (Д. Павличко).

ЦІЛКОВИ́ТИЙ (який виявляється цілком, не частково), ПО́ВНИЙ, АБСОЛЮ́ТНИЙ. Довго цілковита тиша панувала над полем бою (В. Собко); Повної ідентичності в думках і почуттях двох дорослих і під різними впливами вихованих людей, я пересвідчена, не може бути (Леся Українка); Він був абсолютний профан у складній теорії більярдного грання (Ю. Смолич).

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

АБСОЛЮ́ТНИЙ, а, е.

1. Безвідносний, узятий поза зв'язком, без порівняння з чим-небудь; безумовний.

Новими відкриттями було зруйновано цілий ряд принципів, які вважалися вічними й абсолютними (із журн.);

// у знач. ім. абсолю́тне, ного, с. Те, що є безвідносним, не пов'язаним з чим-небудь.

Постійність і змінність у мові є однією з форм вияву універсальної діалектичної взаємодії абсолютного і відносного (з наук. літ.).

2. Цілковитий, повний.

Тут по цілих днях можеш бути в абсолютній самоті, серед природи (М. Коцюбинський);

Над бліндажем стояла абсолютна тиша, тільки зрідка здригалася глухо земля: у сусідів била важка артилерія (Ю. Яновський);

Франко високо цінив Стефаника як майстра новел і відзначав, що Стефаник – абсолютний володар форми (з навч. літ.);

// Необмежений.

Думає [князь-мурин] про те, що він був колись абсолютним монархом понад далеким, далеким Нігером (Леся Українка).

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-а, -е.1》 Безвідносний, узятий поза зв'язком, без порівняння з чим-небудь; безумовний.
2》 Цілковито чистий, без домішок.
Абсолютний спирт — етиловий спирт, який практично не містить води.
3》 Цілковитий, повний; необмежений; досконалий, довершений.
Абсолютна величина [дійсного] числа мат. — саме число, взяте без знака плюс або мінус.
Абсолютна висота — перевищення по вертикалі даного пункту земної поверхні над рівнем, який приймають за нульовий.
Абсолютна відповідальність юр. — вид матеріальної відповідальності, що настає в результаті завдання шкоди.
Абсолютна вологість повітря фіз. — кількість водяної пари в грамах, що міститься в даний момент в 1 м³ повітря.
Абсолютна додаткова вартість ек. — додаткова вартість, створювана подовженням робочого дня за межі необхідного робочого часу.
Абсолютна ідея філос. — те саме, що абсолют.
Абсолютна істина філос. — об'єктивна реальність, що пізнається через ряд відносних істин.
Абсолютна монархія — різновид монархічної форми правління, який характеризується зосередженням усієї повноти державної, а також духовної влади в руках монарха.
Абсолютна похибка — модуль різниці між точним числом та наближеним його значенням.
Абсолютна [земельна] рента ек. — рента, яку одержує землевласник з усіх ділянок землі.
Абсолютна температура фіз. — температура, що вимірюється по абсолютній термодинамічній шкалі.
Абсолютний нуль фіз. — найнижча температура (-273,16°C), за якої припиняється тепловий рух молекул у тілі.
Абсолютний слух — здатність пізнавати та відтворювати висоту будь-якого звуку без попереднього слухового настроювання.
Абсолютний чемпіон — спортсмен, що переміг усіх претендентів на звання переможця змагань.
Абсолютні системи одиниць фіз. — системи одиниць, у яких одиниці довжини, маси і часу вибрані за основні.

найдено в "Словнику іншомовних слів Мельничука"

абсолю́тний (лат. absolutus) 1. Безумовний, необмежений, безвідносний. 2. філософ. А-на істина – істина, що дає повне, всебічне, вичерпне знання об’єктивної дійсності. В широкому розумінні – абсолютне знання про весь світ. У цьому значенні а-на істина є межею, до якої прагне наукове пізнання, ніколи її не досягаючи. У вузькому значенні – повне і точне знання окремих моментів дійсності, тобто елемент досягнутого знання. 3. А-на система одиниць – система одиниць фізичних величин, в основі якої лежить певна залежність одних величин від інших, напр. залежність електричних величин від довжини, маси, часу і величини електричного струму; ¤ а. нуль – найнижча можлива температура (- 273,15° С); ¤ а-на температура – температура, відлічувана від а. нуля; ¤ а-на вологість – тиск водяної пари (у мм рт. ст.), що є в повітрі; ¤ а-на швидкість – швидкість руху тіла відносно іншого тіла, яке умовно вважають за нерухоме; ¤ а-на величина (модуль) числа – віддаль від точки, що зображає число на площині, до початку координат; ¤ а-на геометрія – та частина всякої геометрії, яка не спирається на аксіому паралельності.

найдено в "Словнику іншомовних слів"

абсолютний (лат.) 1. Цілковитий, повний, безумовний, необмежений, безвідносний. 2. філос. абсолютна істина - істина, що дає всебічне, вичерпне знання дійсності. В широкому розумінні - межа, до якої прагне наукове пізнання, ніколи її не досягаючи. У вузькому - повне і точне знання окремих моментів дійсності, тобто елемент досягнутого знання. 3. абсолютна система одиниць - система одиниць фізичних величин, в основі якої лежить певна залежність одних величин від інших, напр., залежність електричних величин від довжини, маси, часу і величини електричного струму. 4. абсолютний нуль - найнижча можлива температура (-273,15°С). 5. абсолютна температура - температура, відлічувана від А. нуля. 6. абсолютна швидкість - швидкість руху тіла відносно іншого тіла, яке умовно вважають за нерухоме. 7. абсолютна величина (модуль) числа - віддаль від точки, що зображає число на площині, до початку координат. 7. абсолютна висота - висота точки земної поверхні над рівнем моря. 8. абсолютна геометрія - частина геометрії, яка не спирається на аксіому паралельності.

найдено в "Українсько-англійському словнику"

Absolute; perfect, utter

абсолютний нуль фіз. — absolute zero

абсолютний слух муз. — perfect ear (pitch)

абсолютний спокій фіз. — complete rest

абсолютний чемпіон — all-round (absolute) champion

абсолютна більшість — overwhelming majority

абсолютна монархія — absolute monarchy

абсолютна нісенітниця — sheer (амер. plumb) nonsense

абсолютна покора — implicit obedience

абсолютне неуцтво — perfect (sheer, utter) ignorance

найдено в "Літературному слововживанні"

АБСОЛЮТНИЙ – АБСОЛЮТИСТСЬКИЙ

Абсолютний. Безвідносний, узятий поза зв’язком; цілковитий, повний. Вж. зі сл.: критерій, нуль, приріст, розмір, вага, вартість, величина, висота, категорія, маса, рента, температура, право, чемпіон, більшість, вологість, істина, тиша, ясність.

Абсолютистський. Характерний для абсолютизму, властивий йому. Вж. зі сл.: режим, держава, монархія.

найдено в "Українсько-польському словнику"

[absol'utnyj]

прикм.

bezwzględny, absolutny фіз., філос.

найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

абсолю́тний

[абсо^ул'утни^ей]

м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

ад'єктив1. Безвiдносний, узятий поза зв'язком без порiвняння з чим-небудь безумовний2. цiлковитий, повнийабсолютный

найдено в "Фразеологічному словнику української мови"