Значение слова "АГА" найдено в 98 источниках

АГА

найдено в "Толковом словаре Ожегова"
АГА[aha]. 1. межд. Восклицание с торжествующей интонацией. Ага!попался! 2. частица. Выражает подтверждение, а также уяснение или догадку(прост.). Ага, вот в чем дело-то! Видишь? - Ага, вижу.
найдено в "Новом толково-словообразовательном словаре русского языка"
ага I ж. Гигантская жаба, одна из самых крупных бесхвостых амфибий. II 1. м. 1) Титул военачальников и начальников некоторых групп придворных слуг (в султанской Турции). 2) Употр. как форма вежливого обращения - иногда в сочетании с именем - к старшему или уважаемому человеку (в Закавказье, Средней Азии, а также в Турции). 2. предикатив разг. 1) Словесное выражение догадки, радостного удивления, злорадного торжества как действие. 2) Словесное выражение согласия с чем-л., подтверждения чего-л. как действие. 3. частица разг. Употр. при выражении согласия, подтверждения; соответствует по значению сл.: да, хорошо, так. 4. межд. разг. Употр. при выражении догадки, радостного удивления, злорадного торжества.



найдено в "Русско-английском словаре"
ага
межд. разг.
aha!




найдено в "Словаре синонимов"
ага эге, да, так, конечно, ладно, разумеется, угу, безусловно, несомненно; а, ах, ба, а-а! Словарь русских синонимов. ага см. да Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. — М.: Русский язык.З. Е. Александрова.2011. ага неизм. • да • ну да • конечно • ну конечно • безусловно • несомненно • разумеется • ну разумеется • само собой разумеется (сообщение утверждения, согласия)) Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 — Информатик.2012. ага сущ., кол-во синонимов: 18 • безусловно (48) • господин (32) • граница (39) • да (53) • добренько (3) • добро (47) • жаба (30) • конечно (82) • крестьянин (73) • несомненно (64) • офицер (23) • разумеется (51) • река (2073) • слушаюсь, мой повелитель (3) • согласен (76) • титул (219) • угу (4) • ыгы (8) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: безусловно, господин, граница, да, жаба, конечно, крестьянин, несомненно, офицер, разумеется, река, титул, угу
найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

АГА́¹, виг.

1. Уживається для вираження подиву, здогаду, пригадування і т. ін.

– Ага, ти заховавсь, – промовила сама до себе і пішла розшукувати [Івася] (Панас Мирний);

– Ага, я й забувсь – ось до тебе лист! Здається, від Богдана (Леся Українка);

– Скажіть, як звати... вашого Брянського? Як?.. – Звати? Гм... Дайте подумати... Як це вони між собою... Ага: Юрій (О. Гончар).

2. Уживається для вираження злорадства, насмішки, погрози, радості і т. ін.

“Ага! проклятії поганці, Недогарки Троянські, ланці! Тепер прийшлось вам погибать” (І. Котляревський);

Як вибігли вночі хлопці на дзвін та взнали, що горить Гмиря, зразу й вернулись у хату – так йому й треба! Ага, найшла-таки його погибель (А. Головко);

Здавалось, вони закричать зараз на все горло вищиреним ротом: “Син священика, священика! Попович! Ага!..” і понесуть цю прокляту звістку до кімнати місцкому [місцевкому], де дожидає анкети невідомий чоловік у шкуратяній тужурці (Б. Антоненко-Давидович);

Дівчинка вискакує з бур'янів, наче з-під землі, танцює довкола товариша танець перемоги, високо підстрибуючи. – Ага! Програв! Програв! (О. Бердник).

АГА́², част., розм.

1. ствердж. Уживається для вираження згоди, підтвердження; так.

– А казав же він? – Ага! (Сл. Гр.);

– Ага! Прийшла-таки коза до воза! – промовив Бугорський, углядівши Тараса (С. Васильченко);

Пройшовши трохи ще в тім самім напрямку, наткнувся на високий берег, порослий лозою й вільшняком. “Ага! Це ж і є Ворскла!” (І. Багряний);

– Ага! – зі злістю муркнув Андрій. – Я так і знав (В. Винниченко).

2. запереч., ірон. Уживається для вираження заперечення, сумніву; чом би не так, якраз.

– Я льотчиком буду... Як Петро ваш... – Ага! – хихикає Корнiй. – Пiд стiл пiшки ходить, а вже й воно розiбралося, де вершки, а де вiдвiйки (О. Гончар).

АГА́³, и́, ч.

1. Титул воєначальників і начальників деяких груп придворних слуг у султанській Туреччині.

На одній стіні [покою] висіли військові добутки: то дорогий турецький запоясник, то шабля, то бунчук якого-небудь аги або мурзи (Д. Мордовець).

2. На Закавказзі, в Туреччині, Середній Азії – форма ввічливого звертання до старшого або поважного чоловіка (іноді в поєднанні з іменем).

– Тебе давно не було на Бедестані, шановний Сінам-ага, – напівзапитливо, напівосудливо зауважив Гріті (П. Загребельний).

А́ГА, и, ж.

Величезна жаба, одна з найбільших безхвостих амфібій родини жаб; поширена в Південній та Центральній Америці.

Ага – одна з найбільших жаб: довжина її тіла досягає 24 см (звичайно 15–17 см), вага – більше кілограма (з наук. літ.);

Виділення шкірних залоз аги є отруйними (з наук.-попул. літ.);

Жаба-ага, на відміну від інших земноводних, постійно зустрічається в солонуватих водах гирл рік, за що й отримала назву “морська жаба” (із журн.).


найдено в "Словаре иностранных слов русского языка"
АГА
(трцк.) господин, начальник; употр. как общий титул (как наше «господин») и почетный титул различных сановников.

Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Павленков Ф.,1907.

АГА
(тур. agha - глава). Употребляемое в соединении с собственным именем соответствует русскому «господин», напр., употребляется господин Абдул; у турок Абдул-ага = также, как прилагательное к должности начальника.

Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910.

АГА
тур. aghe, глава. Употребляемое с собственным именем, означает господина: Абдул-ага; если же прибавляется к названию управления, то означает главного начальника.

Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней.- Михельсон А.Д.,1865.

АГА
турецкий титул, как наше «господин»; также и почетный титул начальников.

Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском языке.- Попов М.,1907.

ага́
(тюрк. в султанской Турции - титул военачальников (также начальников нек-рых групп придворных слуг), а с 1826 г.- офицер младшего и среднего чина турецкой армии; в современной Турции - обращение к зажиточным землевладельцам.

Новый словарь иностранных слов.- by EdwART, ,2009.

ага
аги, м. [тюрк. aga, букв. старший брат]. Первонач. почетный титул в Турции и Персии – начальник; теперь 1) богатей (“кулак”); 2) обращение вроде “дяденька”.

Большой словарь иностранных слов.- Издательство «ИДДК»,2007.

ага
мн. аги, косв. пад. неупотр., м., одуш. (< тур. аgа благородный, знатный; хозяин, начальник).
В султанской Турции: титул военачальников, с 1826 г. — чин младшего и среднего офицерского состава в турецкой армии, а также лицо, имеющее этот титул, чин; в современной Турции — обращение к зажиточным землевладельцам.
|| Ср. бей, бек, паша.

Толковый словарь иностранных слов Л. П. Крысина.- М: Русский язык,1998.


Синонимы:
безусловно, господин, граница, да, жаба, конечно, крестьянин, несомненно, офицер, разумеется, река, титул, угу



найдено в "Словнику синонімів української мови"

ТАК част. (вживається під час відповіді, що підтверджує правильність думки, наявність факту чи явища, виражає згоду на якусь дію тощо), СПРА́ВДІ, ЗВИЧА́ЙНО, БЕЗПЕРЕ́ЧНО, БЕЗУМО́ВНО, БЕЗСУМНІ́ВНО, АВЖЕ́Ж розм., АТО́Ж розм., ОТО́Ж розм., АЯ́КЖЕ розм., АГА́ розм., ЕГЕ́ розм., ЕГЕ́ Ж розм., ТО́ЧНО розм., ФАКТ розм., БІГМА́ (БІГМЕ́) розм., РОЗУМІ́ЄТЬСЯ розм. (Руфін:) Ти знов була сьогодні в катакомбах?.. (Прісцілла:) Так, я була сьогодня в катакомбах і завтра знов піду (Леся Українка); Хлоп'ята розглядали свої й чужі ліхтарики, пишаючись один перед одним їх красою. Справді, вони вражали своєю складною і вибагливою формою (З. Тулуб); Важко? Звичайно, важко (О. Гончар); Я казав: "Безперечно, людина Є вінець створіння всього" (В. Самійленко); — Може, й справді я тенденційно зараз міркую. — Безумовно (І. Ле); Безсумнівно, вона казала правду (О. Донченко); — Чи йти мені до палацу, чи не йти? — спитала Тодозя неначе випадком в тітки Маври. — Атож! Авжеж іди! (І. Нечуй-Левицький); — А планета, вона ж одна, другої такої нема... — Отож, — нахмурюється дядько Іван. — Тож треба думати, що господар планети — це ти, людина (О. Гончар); (Марція:) Чи звідси видно мій новий маєток? (Хуса:) Аякже! (Леся Українка); — А казав же він? — Ага! (Словник Б. Грінченка); — Чи це ви, свахо, запилились? — спитала в Кайдашихи хазяйка. — Еге, моє серденько (І. Нечуй-Левицький); (Батько:) Справді-бо, синку, інвалід ти. Тепер вже ти не просто людина, а людина безнога. (Син:) Точно (О. Довженко); — Відмовився їхати. Чи ви бачили щось подібне? — Що ви кажете? — Факт (О. Довженко); — Бігме, страшно простій людині на таку гору стати (Леся Українка); (Химка:) Буде бабуся утішатися та доглядати онуків... Правда, Іване? (Іван:) А розуміється... (Панас Мирний).


T: 78