Значение слова "АЛІТЕРАЦІЯ" найдено в 15 источниках

АЛІТЕРАЦІЯ

найдено в "Українській літературній енциклопедії"

алітера́ція

• алітерація

(від лат. ad — до і lit(t)era — буква)

- стилістичний прийом, який полягає в повторенні однакових приголосних з метою підсилення звукової інтонаційної виразності вірша. Як і рима, А. зміцнює смисловий зв'язок між словами, підкреслює найважливіші з них за змістом, надає образові органічної цілісності й експресії: "Нам неправда ненависна, як антисвіт" (Б. Олійник). Поширений різновид А. — звуконаслідування. Так, у рядках вірша М. Бажана: "Тихцем ступали обережні коні, нашоршившись на шуми польові" звуконаслідувальна А. створює враження настороженої тиші перед битвою, підсилюючи епітет "обережні коні". Подібну функцію виконує А. у вірші Р. Лубківського: "...Креше грім. Тиша кришиться кришталева". Значного худож. ефекту поети досягають, поєднуючи А. з ін. видом звукового повтору — асонансом: "Гармидер, гамір, гам у гаї..." (Т. Шевченко). В укр. поезії і прозі А. використовується з давніх часів. Див. також Звукова організація віриш, Звукові повтори, Звукопис.

Й. М. Голомбйовський.


найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

АЛІТЕРА́ЦІЯ, ї, ж.

Поетичний засіб, який полягає в доборі слів з повторюваними однаковими приголосними звуками.

Поговоримо докладніше про ті музикальні ефекти самої мови, про .. алітерації, асонанси і рими (І. Франко);

Художньої майстерності П. Тичина досягав багатим озвученням твору, застосуванням численних алітерацій та асонансів (з наук. літ.).


найдено в "Літературному слововживанні"

АЛІТЕРАЦІЯ – АЛЬТЕРАЦІЯ

Алітерація, -ї, ор. -єю. Поетичний прийом, який полягає в доборі слів з повторюваними однаковими приголосними звуками. Вітер в гаї не гуляє – Вночі спочиває, Прокинеться – тихесенько В осоки питає: "Хто се, хто се по сім боці Чеше косу? Хто се?.. Хто се, хто се по тім боці Рве на собі коси?.. Хто се, хто се?"– тихесенько Спитає-повіє Та й задріма, поки неба Край зачервоніє (Т.Шевченко).

Альтерація. У музиці – підвищення або зниження тону на півтон або тон.


найдено в "Стилістичних термінах"
(від лат. ad — до, при і littera — літера) стилістичний прийом  повтоpення однакових або близьких за акустико-артикуляторними ознаками приголосних звукiв з метою створення звукового образу або фону: Мов водопаду pев, мов битви гук кpивавий, так нашi молоти гpимiли pаз у pаз (I.Фpанко).
найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-ї, ж.

Поетичний прийом, який полягає в доборі слів із повторюваними однаковими приголосними звуками.



найдено в "Большом украинско-русском словаре"


імен. жін. родуліт.аллитерация


найдено в "Українсько-польському словнику"

[aliteracja]

ж.

aliteracja


найдено в "Словнику іншомовних слів"
алітерація; ж. (лат., до, при і літера) повторення однорідних приголосних звуків у вірші, реченні, строфі для досягнення більшої звукової виразності.
найдено в "Словнику іншомовних слів Мельничука"
алітера́ція (від лат. ad – до, при і littera – літера) повторення однорідних приголосних звуків у вірші, реченні, строфі.
найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
-ї, ж. Поетичний прийом, який полягає в доборі слів із повторюваними однаковими приголосними звуками.

найдено в "Словнику чужослів Павла Штепи"

(грам.) повтор приголосних


найдено в "Правописному словнику Голоскевича"

Алітера́ція, -ції, -цією; -ра́ції, -цій


найдено в "Орфографічному словнику української мови"
алітера́ція іменник жіночого роду в літературі
найдено в "Українсько-російському словнику"
поэт. аллитерация
T: 69