ПРЕОСВЯЩЕ́НСТВО, а, с., у сполуч. із займ. його, їх, ваше, церк.
Титулування єпископа.
– Я... в... ваше преосвященство!.. Хлопці на великдень на радощах так дзеленькали, що дзвін трохи луснув, – сказав отець Харитін (І. Нечуй-Левицький);
– Кажуть, вечірню сам святий отець, його преосвященство, правити буде... (Н. Рибак);
Ні, зібрання не може згодитися з його преосвященством паном єпископом (В. Винниченко).
Rzeczownik
преосвященство n
Religijny przewielebność
Religijny ekselencja
-а, с., у сполуч. із займ. його, їх, ваше, церк.
Титулування єпископа.
преосвяще́нство
[преиосв'ашченство]
-ва, м. (на) -в'і
с.
(титулование) Eminence f
(титулование) ilustrísimo m
2. ülipühitsetu
Grace, a dignity of a bishop