П'ЯТА́К, а́, ч., розм.
1. Монета або грошова сума у п'ять копійок.
Ще в школі, Таки в учителя-дяка, Гарненько вкраду п'ятака .. та й куплю Паперу аркуш (Т. Шевченко);
Дід брав за літо по п'ятаку од вівці (Панас Мирний);
Ось пиріжечки якісь у корзині несе хлопець, вигукує. Чи хоч за п'ятака купить проковтнуть чого? (А. Тесленко);
На Великдень 1909 року паноптикум приїхав до міста з новим чудом: крім відомих уже воскових постатей, там за додаткового п'ятака показували в окремому темному відсіку “живі картинки” (Б. Антоненко-Давидович);
Васько похмуро притискає великий мідний п'ятак до правого ока – спухлого і почорнілого (Ю. Смолич);
Її нужда прогнала з дому, І у маєтку степовому Вдові поклали за труди П'ятак на тиждень і хлібину (М. Нагнибіда);
Петро тим часом затримався на базарі. Він зацікавився отою базарною рулеткою .. став п'ятака – обов'язково щось виграєш (Д. Бузько);
* Образно. Приберіть геть всі п'ятаки мідних правд. Залиште тільки чисте золото правди (О. Довженко);
Осики тремтливо роняли багряні п'ятаки листя, розлучаючись з тим останнім скарбом своїм (О. Бердник);
* У порівн. Уже світовая зірниця Була на небі, як п'ятак (І. Котляревський);
* Образно. * У порівн. З усього худого, гострого обличчя його [Трохима], кольору мідного п'ятака, з густим ряботинням, виявлялась здержана [стримана], зла нетерплячка (В. Винниченко);
* Образно. * У порівн. Нижче вух у Бараболі двома п'ятаками вибиваються рухливі м'язи (М. Стельмах).
2. перен., рідко. Те саме, що п'ятачо́к 2.
Передчуття катастрофи швидко зникало, навкруги наче розвиднялось, тісний п'ятак плацдарму роздався вшир (О. Гончар);
Камери на п'ятаку прогулянки мінялися, і в третій черзі Юрко раптом угледів сутулого Свербивуса (П. Козланюк).
◇ Гля́нув (подиви́вся, зи́ркнув і т. ін.), на́че (нена́че і т. ін.) п'ятака́ дав (подарува́в, ки́нув і т. ін.) див. гля́нути;
(1) За п'ята́к (за п'ятака́) :
а) (зі сл. продавати, продаватися і т. ін., зневажл.) не вагаючись, з готовністю.
Вчинків його славних люди не зазнали. Драгів [друзів] мав, що раді б за п'ятак продати (П. Грабовський);
б) даром, марно.
Одні невмиті, .. босі й голі на смерть ідуть за п'ятака (В. Сосюра);
Так усе майбутнє і минуле Пропаде за зламаний п'ятак (Л. Первомайський);
(2) На п'ята́к – зовсім мало, небагато.
Придививсь пічник-мастак: Тяга йде не дуже, – Діла цього – на п'ятак, Любий ти наш друже... (А. Малишко);
Не ва́ртий (не варт) [і] [ла́маного] гроша́ (карбо́ванця, [щерба́тої] копі́йки, шага́, ше́ляга, [мі́дного] п'ятака́) [в база́рний день] див. ва́ртий;
Па́ра п'ята́к див. па́ра¹;
Пропа́сти за п'ята́к див. пропада́ти;
(3) П'ята́к па́ра (д) див. па́ра¹; Розмі́нювати / розміня́ти честь на п'ятаки́ див. розмі́нювати;
Ціна́ п'ята́к див. ціна́.
ДЕ́ШЕВО (про невисоку ціну), НЕДО́РОГО, ЗАДЕ́ШЕВО, УТРИ́ДЕШЕВА (ВТРИ́ДЕШЕВА) підсил., НІПОЧО́МУ (НІПОЧІ́М) розм., ЗА БЕ́ЗЦІНЬ (БЕЗЦІ́НОК) (БЕ́ЗЦІН рідше), ЗА ПІВДА́РМА розм., ЗА П'ЯТА́К (П'ЯТАКА́) розм., ТА́НО діал. А щодо ціни, то де не живи в Криму, чи в лісі, чи на піску, все одно дешево не вийде (Леся Українка); Воно б можна рекомендованими листами переслати (новели).., пересилка недорого коштуватиме (М. Коцюбинський); (Меланія Григорівна:) Купив шубу у якогось панка зовсім задешево (М. Кропивницький); (Павло:) Їдуть же люди в Оренбурзькі степи, покупили там за поміччю банку землі ніпочому (І. Карпенко-Карий); Коштовні хутра крамарі за безцінь забирали (Н. Забіла); Дехто повезе на базар поросят і продасть за безцінок, а Матвій завжди сторгується на свою користь (В. Москалець); Порадившись, загнали в місті швейну машину за безцін (П. Козланюк); За півдарма продав (приказка); Другів мав, що раді б за п'ятак продати (П. Грабовський); Тано продавалося та й тано купувалося (В. Стефаник).
-а, ч., розм.
1) Монета або грошова сума у п'ять копійок.
••
За п'ятак — дуже дешево, майже задарма.
2) перен., рідко. Те саме, що п'ятачок 2).
[p'jatak]
ч.
piątak
розм.
five-copeck coin
【阳】 五个戈比; 五戈比的硬币