ІДЕОМОТО́РНИЙ, а, е.
Стос. до ідеомоторики.
Ідеомоторний означає те, що образ, почуття або думка передаються назовні засобами моторики (з наук. літ.);
Принцип ідеомоторних актів було відкрито у XVIII ст. англійським лікарем Д. Гартлі та розроблено англійським психологом В. Карпентером (з наук.-попул. літ.);
Ідеомоторне тренування – це регулярно повторюване, усвідомлене, активне уявлення й відчуття будь-якої навички (із журн.).
-а, -е, фізіол.:
••
Ідеомоторний акт — несвідома рухова реакція, що проявляється підвищенням тонусу або слабким скороченням м'язів, які беруть участь у здійсненні рухів, і виникає у відповідь на уявлення про цей рух.
[ideomotornyj]
прикм.
ideomotoryczny