АКЦЕНТОЛО́ГІЯ, ї, ж.
1. Розділ мовознавства, що вивчає систему словесних наголосів та їх історичні зміни в окремій мові або в групі споріднених мов.
Акцентологія, морфологія та синтаксис розглядаються в монографії не окремо, а комплексно (з наук. літ.);
Основні праці Л. А. Булаховського присвячені проблемам російського та українського мовознавства, проблемам слов'янської акцентології (з наук. літ.).
2. лінгв. Те саме, що акцентуа́ція 2.
Акцентологія української мови;
Проблеми акцентології.
акцентоло́гія
• акцентологія
(від лат. accentus — наголос і грец. λόγος — учення)
1) Система засобів наголосу в мові (див. Акцентуація).
2) Розділ мовознавства, що вивчає акцентні засоби мови. Розрізняють описову, історичну і теор. А. На Україні значний внесок у дослідження А. слов'ян. мов, зокрема української, зробив Л. А. Булаховський.
-ї, ж.
Розділ мовознавства, що вивчає систему словесних наголосів та історичні зміни їх в окремій мові або в групі споріднених мов.
[akcentołohija]
ж.
akcentologia
Акцентоло́гія, -гії, -гією