НАВМИ́СНО (НАВМИ́СНЕ) (з певним наміром, із певною метою), УМИ́СНО (УМИ́СНЕ), ЗУМИ́СНЕ (ЗУМИ́СНО) рідше, НАРОЧИ́ТО, СПЕЦІА́ЛЬНО, НАУМИ́СНО (НАУМИ́СНЕ) рідше, ВМИ́СНЕ (ВМИ́СНО) рідше, НАРО́КОМ розм., ЗНАРО́ШНЕ розм. рідше; З У́МИСЛОМ (звичайно щодо таємного й вартого осуду наміру); СВІДО́МО (щодо вартого осуду наміру); ДЕМОНСТРАТИ́ВНО, ПІДКРЕ́СЛЕНО (спеціально наголошуючи на чомусь). М'язисті й стрункі, вони здалися Шевченкові групою навмисно підібраних натурщиків з класів Академії художеств (З. Тулуб); Він навмисне завернув у глухий провулок поза городами (П. Панч); Умисно широко дихаючи, перейшов він невеличкий клаптик безлісного шляху і вступив у гай (Б. Грінченко); Газета "Одеський листок" умисне перекрутила справжній зміст процесу (П. Тичина); Насті вподобався той шелест, і вона зумисне розривала ногами купи сухого листя (М. Коцюбинський); Здається, сонце нарочито зупинилося в зеніті і пече лютим вогнем (В. Кучер); (Василь:) А Степанида хитра! Як тільки зустрінеться, то, мов наумисне, моргає на мене (М. Кропивницький); (Гуральський (до Адама):) А щодо арешту, то це зроблено вмисне (М. Ірчан); Неля і Зоня розмістилися по протилежних кутках тапчана, наче нароком залишаючи для нього (Безбородька) місце всередині (Ірина Вільде); Се він знарошне їх налякав (Г. Квітка-Основ'яненко); — Ні, товаришу Попович, — продовжував Бондаренко. — Це якраз ви та ваші друзі хочете — свідомо чи несвідомо, це вже вам видніше, — забити клин між нами (А. Головко); Брюллов демонстративно не носив жалувані йому нагороди (О. Іваненко).
УМИ́СНО (ВМИ́СНО), присл.
З певною метою, з певним наміром; навмисно.
Умисно широко дихаючи, перейшов він невеличкий клаптик безлісного шляху і вступив у гай (Б. Грінченко);
– Ще не знавши, що ви перед твоїм шлюбом були знайомі, я вмисно запросив його до себе, надіючись, що ти закохаєшся в нім (І. Франко);
Як велися переговори з львівськими міщанами, Виговський .. умисно намовляв їх, щоб не переговорювалися з Бутурліним і не піддавалися на царське ім'я (М. Грушевський);
Коли почула [Маруся] шум багатьох голосів і, оглянувшися, побачила, що до неї наближаються опришки усією громадою, – одразу перелякалася, серце сильно забилося в грудях. Але умисно не встала, хоч бігти хотілося (Г. Хоткевич);
Здавалось [демобілізовані], умисно не розлучались із військовою уніформою, охайно заправляли під ремені гімнастерки і не зривали з шинель петлиць (Р. Іваничук).
(вмисно), присл.
З певною метою, з певним наміром; навмисно.
[umysno]
присл.
umyślnie
Уми́сне і уми́сно, присл.
див. навмисно; удавано
Intentionally, by intentional design; on purpose