-а, ч.
У давньоєгипетській релігії спершу бог смерті, потім бог – покровитель потойбічного світу, який супроводив душі померлих.
У стародавньому Єгипті бог, який опікувався померлими, муміфікацією; А. зображали у вигляді чорного пса (шакала) або людини із собачою головою.