ЖАБЕНЯ́ТКО

ЖАБЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до жабеня́. Вона піймала на березі малесеньке жабенятко (Досв., Вибр., 1959, 48). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 500.