ІДЕНТИФІКАЦІ́ЙНИЙ, а, е.
Стос. до ідентифікації.
Перспектива поповнення та розвитку ідентифікаційної самобутності населення України на якісно новому рівні залежить від повноцінної участі в цьому процесі державних, політичних і соціальних інституцій (з наук. літ.);
Сьогодні в провідних бібліотеках України автоматизоване опрацювання нових надходжень здійснюється за схемою “інформаційного конвеєра”, що передбачає введення ідентифікаційних даних книги або журналу на вході “конвеєра” (з наук.-попул. літ.).
-а, -е.
Прикм. до ідентифікація.
••
Ідентифікаційна ознака — в криміналістиці – властивість об'єкта, що задовольняє певні вимоги, тобто властива певній класифікаційній групі.
Ідентифікаційне поле — у криміналістиці – сукупність ідентифікаційних ознак, що відобразилися на об'єкті в конкретних умовах взаємодії (відображення).
Ідентифікаційний номер — цифровий код, що складається із десяти символів (присвоюється кожній особі згідно з визначеною системою кодування, на підставі даних про дату народження та стать особи).
Identifying, identification (attr.)