АТЕЇСТ

АТЕЇ́СТ (людина, яка заперечує існування бога), БЕЗБО́ЖНИК, НЕВІ́РУЮЧИЙ, БЕЗВІ́РНИК, БЕЗБО́ЖНИЙ рідко, НЕ́ХРИСТ заст., лайл. Читання настільки перевернуло мій світогляд, що з незвичайно релігійного хлопця.. я став на 13 році життя атеїстом (М. Коцюбинський); Всі були дома, бо в церкву від них ніхто ж не ходив — безбожники (А. Головко); Невіруюча людина; Франко — безвірник, бога не визнає, — сказав, усміхаючись лагідно, отець Михайло (П. Колесник); Час летів і пройшли над Єгиптом віки незчисленні.. Руйнувать стали руки безбожних гробниці і храми (Леся Українка); — І оце ти б хотів, щоб нами нехрист правив? — обурюється богомільна господиня (М. Стельмах).

АТЕЇ́СТ, а, ч.

Прихильник атеїзму; безбожник, безвірник.

Читання настільки перевернуло мій світогляд, що з незвичайно релігійного хлопця, яким я був до 12 років, я став на 13 році життя атеїстом (М. Коцюбинський);

Двічі – у 30-х і 60-х роках XX ст. – церкву руйнували войовничі атеїсти. І ось нове її відродження: за ініціативою й на кошти віруючих (з газ.).

атеї́ст

[ате^ийіст]

-ста, м. (на) -стов'і/-с'т'і, мн. -сти^е, -с'т'іў

[atejist]

ч.

niewierzący, ateista реліг.

Безбожник, безувір, невіро, невірник, кацап, москвин, див. росіянин

див. безбожник; грішник

【阳】 无神论者

Ateist, religionsfornekter

Атеї́ст, -та; -ї́сти, -тів

Atheist

Ateist

Ateist