ЩАВІ́Й

ЩАВІ́Й, ію, ч., діал. Щавель. Змішався щавій з лободою, Оженився старий з молодою (Чуб., V, 1874, 576). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 570.