КАСА́ЦІЯ, ї, ж., юр.
1. Перегляд, скасування вищою інстанцією судової ухвали, вироку, що не набрали чинності закону.
Та Казанок на апеляцію, на касацію – поле у заставу віддав, жінку злиднями в могилу загнав, а все ж довгий час не здавався... (Є. Кротевич);
– Мені б присудили, доктор, таку зозульку, – сідаючи в трамвай, мовив Грак, – я б ніколи не подавав на касацію (О. Чорногуз).
2. розм. Те саме, що Касаці́йна ска́рга (див. ска́рга).
Організаційне оформлення судових інстанцій створює проблему складних взаємин між суддями конкретної судової установи, до якої направлятиметься апеляція чи касація (з наук.-попул. літ.);
На відміну від колишньої касації, в апеляційному перегляді повинен бути журнал судового засідання (із журн.).
-ї, ж., юр.
1) Перегляд, скасування вищою інстанцією судової ухвали, вироку, що не набрали чинності закону.
2) розм. Скарга, заява про перегляд судової ухвали, вироку. Написати касацію.
••
Касація виборів — визнання виборів недійсними внаслідок порушення конституції або виборчого закону; скасування виборів.
3) муз. Музичний твір типу сюїти для виконання на відкритому повітрі інструментальним ансамблем.
юр.
cassation, reversal, appeal
касація судового рішення — the reversal of a legal judgment
відхиляти касацію — to dismiss (to reject) an appeal (a cassation)
задовольняти касацію — to allow (to satisfy) an appeal (a cassation)
подавати касацію — to appeal, to lodge (to submit) an appeal (a cassation)
¤ касація рішення суду -- кассация судебного решения
[kasacja]
ж.
kasacja юр.
Звертання до суду найвищої інстанції у випадку наявності порушень і відступів від законності у розгляді певної справи судом нижчого ступеня.
Каса́ція, -ції, -цією; -са́ції, -цій
【阴】 上诉
Kassasjon