БРОНЬО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до бронюва́ти²;
// у знач. прикм.
Хлюпотить у бухті мала хвиля, б'ючись в броньовані тіла кораблів (В. Кучер);
В бій, у бій, броньовані колони (А. Малишко);
Суддям, які розглядають справи про злочини, скоєні мафією, надається збройний супровід у броньованих автомобілях під час їх пересування (з газ.);
Спеціальними засобами, що застосовуються для охорони громадського порядку, є протиударні і броньовані щити (з газ.).
БРОНЬО́ВАНИЙ у знач. прикм. (про автомобіль, поїзд, корабель і т. ін. — покритий бронею), БРОНЬОВИ́Й, БРОНЕНО́СНИЙ, ПА́НЦИРНИЙ (ПА́НЦЕРНИЙ). Хлюпотить у бухті мала хвиля, б'ючись в броньовані тіла кораблів (В. Кучер); Його машина броньова Грозою рине в даль (М. Бажан).
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до бронювати 1). || у знач. прикм.
••
Броньований автомобіль — легковий автомобіль з куленепробивними броньованими склом, дахом, днищем та бронеплитами у дверцятах.
1) військ. armoured, ironclad
броньований кулак — mailed fist
2) (закріплений за кимсь) reserved
[bron'owanyj]
прикм.
pancerny військ.