ОЖИ́НА, и, ж.
1. Багаторічна кущова або напівкущова колюча рослина з дугоподібними гілками та збірними їстівними ягодами.
В лузі на калину Плететься ожина (з народної пісні);
По землі, в ровах і ямах повзе ожина, тьмяно поблискує чорною ягідкою-намистинкою, наче оком у перепілки (В. Кучер).
2. Ягоди цієї рослини чорно-сизого кольору.
Я знову згадав ті хвилини, що душу п'янили мою, як темно-багряну ожину ми рвали з тобою в гаю (В. Сосюра).
◇ Доро́га (сте́жка) те́рном (ожи́ною, кропиво́ю і т. ін.) поросла́ (заросла́) див. доро́га;
(1) Доро́га те́рном та ожи́ною заросла́ (д) див. доро́га.
Кущ родини розових, поширений у пн. півкулі; плід — темно-червона або чорна складна кістянка, їстівна; росте на лісових зрубах, узліссях; в Україні 10 видів, найпоширеніша о. сиза; окремі сорти о. культивуються як ягідні.
-и, ж.
1) Багаторічна кущова або напівкущова колюча рослина з дугоподібними гілками та їстівними плодами.
2) Ягоди цієї рослини чорно-сизого кольору.
бот.
1) (кущ) dewberry, bramble, blackberry
2) збірн. (ягоди) blackberries (pl.)
[ożyna]
ж.
jeżyna бот.
【阴】 植 悬钩子; 欧洲木莓
Ожи́на, -ни; ожи́ни, ожи́н
Bjørnebær
Bjørnebær
Björnbär
Ажына