АСПІРА́НТ, а, ч.
Особа, що навчається в аспірантурі.
Щоб як слід перевірити юнака, професор запропонував йому тему, яка була б під силу аспірантові (Ю. Шовкопляс);
Дев'ятсот років майже пролежав той глек, чекаючи на молодого аспіранта Гордія Отаву, ніс до нащадків велику тайну, якою знехтувала історія, примхлива й перебірлива (П. Загребельний);
Його зупинила дівчина – дорожній міліціонер, і довго цікавилась його документами і тим, чому аспірант кафедри філософії не знає правил дорожнього руху (Є. Кононенко);
У Київському національному університеті ім. Т. Шевченка для молодих учених регулярно проводяться дні аспіранта та семінари-практикуми (з газ.).
-а, ч.
Особа, що готується до педагогічної або наукової діяльності при вузі чи науково-дослідному інституті.
аспіра́нт
[асп'ірант]
-нта, м. (на) -нтов'і/-н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў
[aspirant]
ч.
aspirant
Готувач (науковий)
【阳】 研究生
Аспіра́нт, -та, -ра́нти, -тів
Postgraduate student
Doktorand
Doktorand
Doktorand