АЯКЖЕ, А ЯК ЖЕ

АЯКЖЕ – А ЯК ЖЕ Аякже, част. розм. Те саме, що авжеж. – Ти, Василино, біля вуликів ходиш? – "Аякже, і бджоли мене люблять" (М.Стельмах); – Попоїсти в нас є що? – "Аякже, є стара варена баранина" (С.Добровольський); – Гаразд, дівчино, біжи! Та будь обережною і... розумною. Будеш?– "Буду, аякже" (І.Ле). А як же, словосп. – Хіба я тому винна? – плаче жінка. – "А як же не винна? Одно за одного мусить одвічати" (Марко Вовчок); А як же важко було працювати селянам! (С.Божко); – Ні вже, я з вами діду... А як же, діду, без вас (О.Соколовський); Непокоїла його відсутність Звірятина, – захворів він, чи що? А як же тоді з відпусткою Івана Семеновича, хто ж його заступатиме? (Є.Плужник).