АКЦЕНТУАЦІ́ЙНИЙ, а, е, лінгв.
Стос. до акцентуації (у 1, 2 знач.).
Кожна частина мови має свої акцентуаційні особливості. Наголошування основної форми слова іноді відмінне від наголошування інших його форм (із журн.).
[akcentuacyjnyj]
прикм.
akcentuacyjny грам.
-а, -е.
Прикм. до акцентуація.