ЄДНА́КІВ, КОВА, ВЕ
Єдна́ків, кова, ве и одна́ковий, а, е. = Однаковий. Хоч я піду і за Краків, всюда буду я єднаків. Гол. І. 364. Однаково, нар.
1) = Однаково.
2) Однако. На Олимпських положися, вони все злее оддалять…. єднаково ж сам не плошайся, з аркадянами не братайся, — вони латинцям вороги. Котл. Ен. V. 8.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 467.