КООПТУВАТИ

КООПТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, що.

Здійснювати кооптацію кого-небудь.

Всеукраїнський конгрес надав Центральній Раді право кооптувати до свого складу 15% нових членів (з наук. літ.);

Прагнучи продемонструвати свою прогресивність, більшовики сприяли розвиткові науки. У 1919 р. вони не лише кооптували створену в Києві урядом Скоропадського Академію наук, а й навіть оголосили її своїм дітищем (з наук. літ.);

Рада Товариства української мови Київського національного університету імені Т. Шевченка має право кооптувати при потребі до свого складу до третини від числа обраних членів (з наук.-попул. літ.);

// перен. Залучати когось до певного кола осіб.

Тебе кооптують до лику святих як царя (В. Кожелянко).

[kooptuwaty]

дієсл.

kooptować

Добирати, добрати, подобирати, закликати, закликати, позакликати, запрошувати, запросити, позапрошувати

Кооптува́ти, -ту́ю, -ту́єш

To coopt