П'ЯТИДЕСЯ́ТНИК, а, ч.
1. іст. У стрілецькому або козачому війську – командир підрозділу, що складається з п'ятдесяти чоловік.
2. Член протестанської церковної організації близької до євангелістських хрестиян-баптистів.
Вони ще співали, може, з півгодини, і на тому закінчилося моління. Мовчки, вже не розмовляючи, розійшлися п'ятидесятники (В. Собко);
За словами п'ятидесятників, причина хвороб завжди одна – людський гріх (з наук.-попул. літ.).
-а, ч.
1) іст. У стрілецькому або козачому війську – командир підрозділу, що складався з 50 вояків.
2) У Росії 50-х рр. 19 ст. – прогресивний громадський діяч.
3) Член релігійної секти, яка примикає до секти баптистів.