АКОРД

(іт. accordo - узгодженість, злагода) - сукупність кількох (не менше трьох) різних за висотою звуків, що звучать одночасно. Найбільш поширеним є А. терцевої побудови, складові звуки якого розташовані (або можуть бути розташованими) за терціями. А.терцевої побудови, який складається з трьох звуків, зветься тризвук (1), з чотирьох - септакорд (2), з п’яти - нонакорд (3), з шести - ундецимакорд (4). Кожний звук акорду має свою назву: нижній - основний тон, або прима (позначається цифрою 1). Решта звуків розташовується терціями вгору і зветься - терцевий тон (терція) - (3), квінтовий тон (квінта) - (5), септимовий тон (септима) - (7), ноновий тон (нона) - (9). Кожний звук А. можна перенести в іншу октаву, подвоїти, потроїти і т. ін. При цьому А. зберігає свою назву,крім тих випадків, коли основний тон переходить в середній або верхній голос (див. Обернення акорду). А. терцевої побудови є основним складником гармонії (див. Додаток XIV).

заклю́чний (заверша́льний, си́льний і т. ін.) ако́рд чого і без додатка. Дія, явище, подія і т. ін., якими успішно закінчується що-небудь. Хутко завоювавши прохід до нирки, він вправно “вивихнув” її в рану. Це був заключний акорд операції (Олесь Донченко); Завершальним акордом .. став у Києві концерт симфонічного оркестру Софійської державної філармонії, що відбувся в Палаці культури “Україна” (З газети); Сильним акордом звучить тут вислів “не бідкаюсь”, де дієслово має спільний корінь з попередніми іменниками, але заперечує будь-яку розчуленість і непевність (Культура сл.).

АКОРД АККОРД, аккорда, м. (ит. accordo) (муз.). Соединение нескольких (не менее трех) одновременно звучащих звуков, образующих гармоническое музыкальное сочетание. Взять несколько аккордов на рояле. Заключительный аккорд (книжн.) - перен. заключительное действие, конец. Крах предприятия был заключительным аккордом бесхозяйственной деятельности акционеров.

I система оплати праці, при якій величина винагороди залежить від кількості виготовленої продукції чи частки виконаної норми роботи. II сполучення 3 (або більше) звуків, підібраних на засадах гармонії, які сприймаються як звукова єдність, напр., тризвуччя, септакорд, нонакорд; а. розкладений - а., складники якого виконуються по черзі.

I -у, ч. Гармонійне поєднання кількох музичних звуків або голосів.
Акорд струн — набір струн для смичкового або щипкового музичного інструмента.
Заключний акорд — дія, явище, подія і т. ін., якими що-небудь закінчується.
II -у, ч. , заст.
Угода, договір між ким-небудь.

(італ. < лат. — згода) В архітектурі це гармонічне сполучення або протиставлення мас, обсягів, вертикалей або горизонталей важких і легких форм, у монументальному мистецтві — одночасне сприйняття кількох тонів, настрій кольорової гами і колориту, для декоративного мистецтва специфічним є форсування кольорових А.

акорд; ч. (іт., узгодженість, співзвучність) 1. муз. Сполучення різних за висотою тонів, що сприймаються в звуковій єдності. 2. фін. Форма оплати праці, при якій сума виплачується за всю виконану роботу без оплати її проміжних етапів.

рос. аккорд (від італ. accordo — згода, співзвучність) — домовленість сторін про умови виконання певних двосторонніх зобов'язань. Напр., оплата виконаного обсягу робіт з урахуванням якості.

ако́рд (від італ. accordo – узгодженість, співзвучність) сполучення різних за висотою тонів, що сприймаються в звуковій єдності.

(-у) ч.;арм. Аврал, спішна робота. Балабін; БСРЖ, 32. ♦ Взяти акорд, комп. Перезавантажити комп'ютер за допомогою трьох клавіш.

ако́рд 1 іменник чоловічого роду поєднання звуків ако́рд 2 іменник чоловічого роду угода рідко

м.акко́рд, акко́рдная рабо́та, сде́льщина радити у акорду — рабо́тать акко́рдно, сде́льно

співзвуччя, співзвучність, милозвучність, У ФР. гармонія; ЗСТ. угода; Р. злагода.

lat. accord
аккорд

-у m akord

акорд, -у

აკორდი

аккорд

Аккорд