Значение слова "ЕМІГРАНТ" найдено в 22 источниках

ЕМІГРАНТ

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ПЕРЕСЕЛЕ́НЕЦЬ (той, хто переселяється, переселився на нове місце проживання), ПЕРЕСЕ́ЛЕЦЬ, ІММІГРА́НТ (чужоземець, який переїхав до якоїсь країни); ЕМІГРА́НТ (той, хто залишив батьківщину і переселився в іншу країну); ВИ́ХОДЕЦЬ (перев. із зазначенням колишнього місця проживання). Розмова найбільше крутилася навколо переселенців, які завтра виїжджають із села (М. Стельмах); — У пересельці, кажуть, треба записуватись, — такий час настав. Люде до Сибіру йдуть і нам доріженьку мнуть (Д. Мордовець); Компанія тут відкрила кілька збройних заводів і стала набирати робітників серед іммігрантів з Старого світу (Н. Рибак); Лихонський був емігрантом із Росії (І. Франко); Валківські козаки були виходцями, очевидно, з Поділля або Галичини (В. Минко).


найдено в "Большом украинско-русском словаре"


імен. чол. роду, жив.особа, що залишила батькiвщину iвиїхала в iншу країну для постiного чи тривалого проживанняэмигрант


найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

емігра́нт

им'ігрант]

-нта, м. (на) -нтов'і/-н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў


найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-а, ч.

Особа, що залишила Батьківщину і виїхала в іншу країну для постійного чи тривалого проживання.



найдено в "Eкономічній енциклопедії"
рос. эмигрант (від латин. emigran-tus (emigrantis) — той, що виселяється) — особа, яка виїхала зі своєї країни в іншу з різних причин (економічних, політичних, релігійних).
найдено в "Словнику іншомовних слів Мельничука"
емігра́нт [від лат. emigrans (emigrantis) – той, що виселяється] особа, що залишила батьківщину і виїхала в іншу країну на постійне чи тривале проживання.
найдено в "Українсько-англійському словнику"

Emigrant, emigre (фр.)

політичний емігрант — political refugee


найдено в "Українсько-польському словнику"

[emihrant]

ч.

emigrant


найдено в "Словнику іншомовних слів"
емігрант; ч. (лат., той, що виселяється) особа, що залишила батьківщину і виїхала в іншу країну на постійне чи тривале проживання.
найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
-а, ч. Особа, що залишила Батьківщину і виїхала в іншу країну для постійного чи тривалого проживання.

найдено в "Українсько-китайському словнику"

【阳】 移居外国的人, 移民; 侨民


найдено в "Орфоэпическом словаре украинского языка"
{еимігра́нт} -нта, м. (на) -нтові/-нті, мн. -нтие, -нтіў.
найдено в "Орфографічному словнику української мови"
емігра́нт іменник чоловічого роду, істота
найдено в "Українсько-шведському словнику"

Emigrant, utvandrare


найдено в "Українсько-датському словнику"

Emigrant, udvandrer


найдено в "Українсько-англійському словнику з прав людини"
емігрант ім. emigrant; emigre; exile;
T: 34