АТАКО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до атакува́ти.
Піхота, атакована бронетранспортерами, опинилась у скрутному становищі (О. Гончар);
// атако́вано, безос. пред.
Йона атаковано зо всіх боків: він мусить згодитися, щоб його дочку оглянули (М. Коцюбинський).
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до атакувати. || атаковано, безос. присудк. сл.
[atakowanyj]
прикм.
atakowany
Атако́ваний, -на, -не