АБЛЯ́ЦІЯ, ї, ж.
1. техн. Винос речовин з поверхні твердого тіла потоком гарячого газу (шляхом ерозії, оплавлення, сублімації).
На абляції може бути заснований захист космічних апаратів і головних частин ракет-носіїв при вході в атмосферу, а також охолодження камер ракетних двигунів (з наук.-техн. літ.).
2. геол. Зменшення маси льодовика або снігового покриву шляхом танення, випаровування і механічного руйнування.
Головну роль в абляції гірських льодовиків відіграє танення снігу і льоду під впливом сонячної радіації й тепла атмосферного повітря (з наук. літ.);
В ділянці стоку льодовик спускається нижче снігової лінії; тут відбувається його танення, або абляція (з наук.-попул. літ.).
3. мед. Хірургічне видалення органа або частини тіла.
Суть більшості методів боротьби сучасної естетичної медицини з передчасним старінням шкіри – видалення (абляція) поверхневих шарів шкіри (з наук.-попул. літ.);
У сучасній мікрохірургії застосовується лазер для зрізання (абляції) поверхневих шарів рогової оболонки ока (з навч. літ.).
-ї, ж.
1) Зменшення маси снігу чи льоду на сніговому полі або льодовику внаслідок танення та випаровування.
2) Тепловий захист у ракетах, космічних кораблях і спускових апаратах.
3) мед. Хірургічне видалення органа або частини тіла.
Зменшення маси льодовика чи снігового покриву внаслідок його танення.
Грунтозніс