КВАРТИРА́НТ, а, ч.
Той, хто на певних умовах тимчасово наймає житлове приміщення.
Пистина Іванівна ще .. радніша була такому квартирантові (Панас Мирний);
Увійшов досить літній чоловік з вусами, бородою і взагалі зарослим обличчям – постійний квартирант цього помешкання (В. Підмогильний);
Він повів гостя не до будиночка, а в сад, під шовковицю, з чого Ярослав зрозумів, що хлопець не господар, а тільки квартирант (Ю. Мушкетик);
Власнику будиночка обридло чекати, доки квартиранти його викуплять (Н. Околітенко).
КВАРТИРА́НТ, КВАРТИРОНАЙМА́Ч, ПОЖИЛЕ́ЦЬ, КВАТИРА́НТ розм., КОМІ́РНИК розм., ЖИЛЕ́ЦЬ розм., ПОСТОЯ́ЛЕЦЬ заст. В комунальній квартирі було вісім квартирантів (Остап Вишня); — А дітей у вас, певно, з десятеро. Я не приймаю до себе на квартиру пожильців з дітьми (І. Нечуй-Левицький); (Котя:) Кватиранти йдуть. Ух, і народ студенти. Гопкомпанія (І. Микитенко); Шостий комірник, ученик сьомого класу гімназіального, Микола Демідов, лежав також на ліжку біля вікна (О. Маковей); Зачинені віконниці у його кватирі давали ознаку на всю улицю, що їх жилець перебрався кудись інде (Панас Мирний); — Адже ви у нас не якийсь постоялець, а гість у домі (І. Франко).
Мой-то квартирант жрет и жрет, скоро в холодильник переселится
(жена о муже).Толковый словарь иностранных слов Л. П. Крысина.- М: Русский язык,1998.
Rzeczownik
квартирант m
lokator m
inquilino m; huésped m (занимающий части помещения)
м. разг.
locataire m
-а, ч.
Той, хто на певних умовах тимчасово наймає житлове приміщення; квартиронаймач.
Винаймич, чиншовик, комірник, мешканець, житець, див. рентівник, жилець, постоялець, співквартирант
[kwartyrant]
ч.
sublokator
2. allüürnik
3. majuline
mpangaji (wa-)
Кватарант
падсусед
Квартира́нт, -та; -ра́нти, -нтів
• podnájemník
Lodger, tenant
Hyresgäst
Leieboer
Lejer