АЗЕРБАЙДЖАНЦІ

АЗЕРБАЙДЖА́НЦІ, ів, мн. (одн. азербайджа́нець, нця, ч.; азербайджа́нка, и, ж.).

Народ, що становить основне населення Азербайджану.

Ягнич-майстер має тут звичку посидіти вечорами, коли в товаристві прикордонника-азербайджанця, коли з Оксеном, а коли й самотою (О. Гончар);

Дика, сліпа сила вдарила на простий люд, на тих, хто жив на своїй землі тисячі років, розводячи сади, будуючи храми і пишучи книги, – на вірменів, азербайджанців, грузинів – і кривава імла затулила сонце (П. Загребельний).

Народ, який мешкає в Азербайджані й Ірані; всього бл. 19 млн.; нащадки стародавніх албанців і мідійців, а також іранських і тюркських племен, які пізніше заселили ці землі; мова азербайджанська.