АНТОКО́ЛЬСЬКИЙ Павло Григорович
• АНТОКОЛЬСЬКИЙ Павло Григорович
[19.VI (1.VII) 1896, Петербург — 9.Х 1978, Москва]
- рос. рад. поет. Член КПРС з 1943. Навчався 1914 в Моск. ун-ті. Творчість 20-х pp. позначена інтересом до істор. тематики (поема "Робесп'єр і Горгона", 1930, та ін.). В 30-і pp. переважає зображення рад. дійсності ("Великі відстані", 1936; "Пушкінський рік", 1938, та ін.). Під час Великої Вітчизн. війни написав ряд віршів, балад, присвячених рад. воїнам, поему "Син" (1943; Держ, премія СРСР, 1946). Автор збірок "Майстерня" (1958), "Висока напруга" (1962), поем "Океан" (1950), "У провулку за Арбатом" (1954), "Четвертий вимір" (1964), "Зоя Бажанова", "Повісті временних літ" (обидві — 1969), літ.-критичних статей, поетичних перекладів. Поезії А. притаманні піднесеність і глибока філософічність. Перекладав твори Лесі Українки ("Ізольда Білорука", "В катакомбах"), Т. Шевченка ("Назар Стодоля", разом з К. Чуковським), М. Бажана, Л. Первомайського та ін. Статті "Золотий скарб народу" (1938) і "Дар незвичайної сили" (1939) та вірш "Київський березень" (1964) присвятив Т. Шевченку. Виступив 1.VIII 1943 в Москві з доповіддю на вечорі з нагоди 30-річчя з дня смерті Лесі Українки. Опубл. статтю "Леся Українка" (1943). Твори А. перекладали М. Бажан, Л. Первомайський, С. Голованівський та ін.
♦ Тв.: Собрание сочинений, т. 1 — 4. М., 1971 — 73; Стихотворения и поэмы. Л., 1982; Укр. перекл. — Вибрані поезії. К., 1957; Ньютон. В кн.: Сузір'я, в. 1. К., 1967.
■ Літ.: Бажан М. Поет простує далі. В кн.: Бажан М. Путі людей. К., 1969; Левин Л. И. Четыре жизни. Хроника трудов и дней Павла Антокольского. М., 1978; Русские советские писатели. Поэты. Биобиблиографический указатель, т. 1. М., 1975.
О. О. Білявська.