корнамуза (франц. cornemuse, от corne - рог и старофранц. muse - дудка). 1) Духовой муз. инструмент. До конца 16 в. был распространён только как род волынки. 2) Деревянный духовой музыкальный инструмент типа шалмея. Появился на рубеже 16-17 вв. Для выхода воздуха имел неск. боковых отверстий, заменяющих раструб. Тембр глухой, "прикрытый". Существовало 5 разновидностей инструмента - малый, альтовый, теноровый (в 2 диапазонах) и басовый К. С. Я. Левин.
КОРНЕМЮЗ а, м. cornemuse f. Вид волынки. Самым крупным событием моего пребывания здесь был крестьянский бал на лужайке перед замком с корнемюзами - достопримечательностью этих мест <Ноан>. 22. 6. 1842. Э. Делакруа -Ж. Пьерре. // Шопен 2 22. - Лекс. БСЭ-3: корнемю/з.
= корнамуза
(фр. corne - ріг і старофр. muse - дудка) - 1. Духовий інструмент, подібний до волинки. 2. Дерев’яний духовий інструмент, подібний до шалмея. Існували такі різновиди К. - малий, альтовий, теноровий і басовий.