ПОПЕРЕДЖА́ТИ (ПОПЕРЕ́ДЖУВАТИ) (наперед, заздалегідь повідомляти про щось), СПОВІЩА́ТИ, ЗАСТЕРІГА́ТИ, ОСТЕРІГА́ТИ, ПЕРЕСТЕРІГА́ТИ (звич. щодо небажаних наслідків чогось). — Док.: попере́дити, сповісти́ти, застерегти́, остерегти́, перестерегти́. Недаремно ж його попереджали, щоб припильнував за сержантом (А. Дімаров); — Поки ще не вийшли — попереджую всіх, що в мене, коли хто відступить у бою хоч на крок, тому вже смерть (О. Гончар); Ви сповіщаєте, що прибудете у Полтаву у піст (Панас Мирний); Виряджаючи Юрка до Тули, Рогулиха з неприхованою тривогою застерігала на всяк випадок: — Ти ж, сину, будь обережний на слові (Ф. Малицький); Першим порухом Олени було бігти, попередити, захистити, але не побігла й не остерегла (Ірина Вільде); (Зосим:) Я сиджу й нічого не знаю. То чого мене не перестерегли? (М. Куліш).
-аю, -аєш, недок., застерегти, -ежу, -ежеш; мин. ч. застеріг, -регла, -регло; док., перех., без додатка, із спол. що, щоб.
1) Заздалегідь попереджати кого-небудь про щось небезпечне, небажане. || від чого. Оберігати від кого-, чого-небудь, запобігати чомусь поганому.
2) Робити додаткове зауваження, роз'яснюючи або уточнюючи думку.
недок. застерігати, док. застерегти
1) (попереджати) to warn, to caution (against); to admonish (of); to put one on one's guard
2) (обумовлювати) to make a reservation (a proviso); to specify
【未】
1) 预先通知, 预告, 预先警告
2) 预先说明, 作补充声明
Застеріга́ти, -ріга́ю, -ріга́єш; застерегти́, -режу́, -реже́ш; застері́г, -регла́, -регли́; застері́гши
див. повідомляти
Асьцярожзнасьць
Advare