КОНСТИТУЙО́ВАНИЙ, а, е, книжн.
Дієпр. пас. до конституюва́ти.
Ментальність не може бути конституйованою у формі суспільних інститутів, від цього вона перестане бути ментальністю (з наук. літ.);
Здається, період перетворення ситуативної більшості в конституйовану політичну одиницю дещо затягнувся (з газ.).
[konstytujowanyj]
прикм.
konstytuowany
-а, -е.
Встановлений, визначений склад, зміст чого-небудь, офіційно оформлений.