АЛІМДЖА́Н Хамід
• АЛІМДЖАН Хамід
(справж. — Хамід Алімджанович Азімов; 12.XII 1909, м. Джизак — 3.VII 1944)
- узб. рад. письменник, чл.-кор. АН Узб. РСР з 1943. Член КПРС з 1942. Навчався 1928 — 31 в Узб. пед. академії (Самарканд). Автор поем "Зайнаб і Аман" (1938), "Сімург" (1939), написаних за фольклорними мотивами, патріотичної збірки віршів "Візьми зброю в руки" (1942), історико-героїчної віршованої драми "Муканна" (1942 — 43) та ін. Серед літературознавчих праць А. — "Тарас Шевченко" (1935). Переклав деякі твори Т. Шевченка ("Заповіт", "Сон", "Огні горять, музика грає", "У тієї Катерини", "Ми вкупочці колись росли" та ін.), О. Корнійчука ("Платон Кречет"), У поемах "Борець Турсун" (1942), "Сльози Роксани" (1944), віршах "Любов", "Другові зі Сходу, що йде на Захід" відобразив дружбу узб. і укр. народів. Укр. мовою окремі твори А. переклали Л. Талалай, Т. Коломієць, С. Литвин.
♦ Тв.: Укр. перекл. — Поезії. К., 1982; Рос. перекл. — Избранное. М., 1979.
■ Літ.: Мамаджанов С. Мир поэта. Ташкент, 1972.
В. Г. Бєляєв.