АД'Ю́НКТ, а, ч.
1. Аспірант вищого військового навчального закладу.
Академічну стипендію імені М. С. Грушевського отримав ад'юнкт другого курсу Львівського інституту сухопутних військ Національного університету “Львівська політехніка” майор Олег Бойко (з газ.).
2. У Росії до 1917 р. і в деяких країнах Західної Європи – молодша наукова посада в окремих наукових установах;
// Особа, яка займає цю посаду.
У 1834–1835 роках ад’юнкт-професор Микола Гоголь читав студентам Петербурзького університету лекції з історії Середньовіччя (із журн.).
Ад'ю́нкт:
— нижчий судовий чин [33]
— нижчий судовий чин, помічник відповідальної особи [20]
— помічник, заступник відповідальної особи; в дореволюційні роки — вчене звання в деяких наукових установах; також особа, що має це звання [1]
— помічник службової (урядової) особи, заступник [44-1]
— помічник службової особи, заступник [44-2]
— помічник судді, молодий суддя, перший ступінь у судовій кар'єрі [IV]
— помічник судді [I]
— тут: помічник судді [21]
— ад'юнкт (205) OM,VI]
-а, ч.
1) Військовослужбовець офіцерського складу, який готується до наукової або науково-педагогічної діяльності. || Аспірант вищих військово-навчальних закладів.
2) У дореволюційній Росії і в Західній Європі – вчене звання в деяких наукових установах; також особа, що має це звання.
[ad'junkt]
ч.
adiunkt
1) advanced student in military academy
2) іст. adjunct, junior scientific assistant