КЛАВІРА́УСЦУГ, у, ч.
Те саме, що клаві́р 2.
У клавіраусцугу вокальна партія записується окремо (з наук. літ.);
Клавіраусцуги можуть використовуватися під час репетицій, а також для ознайомлення широкої публіки та музикантів із творами (з наук.-попул. літ.);
Перу Вільбоа належать клавіраусцуг двох опер М. Глінки та перекладена для фортепіано в чотири руки його “Камаринська” (із журн.);
Жодний клавіраусцуг не замінить звучання симфонічного оркестру (з газ.).
-у, ч.
Застаріла назва клавіру (у 2 знач.).