ПОРОША

ПОРО́ША, і, ж.

Пухкий сніг, перев. перший або який щойно випав.

Старший староста і каже: – .. Раз, дома, у нашій землі, випала пороша... (Г. Квітка-Основ'яненко);

За вікнами свистів і сипав сніговою порошею в шибки вітер (А. Шиян);

* Образно. На травах від яблунь рожева пороша (П. Воронько);

Був П'ятаков рудуватий з порошею сивизни (Ю. Смолич);

* У порівн. Далекий зоряний цвіт сіється і сіється порошею на засніжене село (М. Стельмах).

(1) Водяна́ поро́ша, рідко – мжичка, мряка.

З неба сіяла набридлива водяна пороша, бурхливий вітер боляче сік в обличчя мокрими віхтями (О. Гуреїв);

Він, цей вітрюга, тут ніколи не стихає, лише змінює свою напругу, дошкульний, солоний, вдень він аж очі сліпить, несучи нам назустріч зірвану з бурунів мигтючу водяну порошу (О. Гончар).

СНІГ (атмосферні опади у вигляді білих кристаликів), СНІГОПА́Д, ПОРО́ША, КРУПА́, КРУПИ́. А ми над озером сиділи... Читав Тадейович якраз, І плач гусей осиротілий, І сніг раптовий вразив нас (М. Нагнибіда); — Який тихий, хороший снігопад, — сказав учитель (О. Донченко); Насунулись хмари, посипалася крупа пополовині з.. дощем (І. Нечуй-Левицький).

• ¬ приставка (0): -
• ∩ корень слова (1): ПОРОШ;
• ∧ суффикс (0): -
• ⏰ окончание (1): А;

Поро́ша. Общеслав. Образовано с помощью суф. -j- от той же основы, что и порох (см.); хj > ш.

2. esimene värske kohev lumi

primeras nieves

【阴】 初雪

Поро́ша, -ші, -шею; -ро́ші, -ро́ш

First snow, newly-fallen snow

• prašan