ДЕРЖАВА (от др.-рус. дьржа - владычество, могущество), 1) термин, к-рым обозначается независимое, самостоят, гос-во. См. также Великие державы. 2) В Рус. гос-ве символ власти монарха - золотой шар с короной или крестом.
МАЄ́ТОК (земельне володіння поміщика, перев. з будинком; поміщицький будинок), САДИ́БА, ПОМІ́СТЯ іст.; МАЙНО́ розм., МАЄ́ТНІСТЬ заст., ДЕРЖА́ВА заст., ГРУНТ заст. (земельне володіння, перев. з будинком); ДВІР іст., ЕКОНО́МІЯ іст. (присадибне господарство землевласника); ФІЛЬВА́РОК іст. (у Польщі, Литві, Білорусі та Україні). (Золотницький:) Слухай! Я шляхтич.. В своїх маєтках, до́брах — ми королі (Б. Грінченко); Доведеться в посаг їй дати млин та садибу чигиринську (Н. Рибак); Старий Гамза, як не гаразд своє хазяйство вів, а проте усі його великі помістя були заложені в ломбард (Панас Мирний); Чебанов просидів щось 2 години, розказував про себе й свій замір.. оселитися десь в жінчиному (нової жінки) майні (М. Коцюбинський); Князі Вишневецькі владали на Україні великими маєтностями (О. Стороженко);. -. Чому ж се він мені не похвалився? Мабуть, невеличкий хуторець, — нічим гаразд хвалитись. А все ж хутір! Усе ж держава! (Марко Вовчок); У тій балці, на крутому косогорі, неначе притулилось зелене гніздо з високих верб. То був ґрунт.. Івана Михалчевського (І. Нечуй-Левицький); Сини їх — зосталися в дворі підпасичами (Панас Мирний); Пан звелів привести їх усіх увечері в економію. На економії їх усіх вибили різками (І. Нечуй-Левицький); Заспані люди бігли гасити фільварок і думали, що Параска за панським добром так плаче (М. Ірчан).
ВЛА́ДА (політичне панування, право керувати державою); КЕРМО́ поет., СТЕРНО́ поет., КОРМИ́ЛО поет., заст., ВЛАСТЬ заст., ДЕРЖА́ВА заст.; ВСЕВЛА́ДДЯ, ДИКТАТУ́РА (необмежена); КОРО́НА (монархічна); РУКА́ (як символ влади). Державна влада; Законодавча влада; Виконавча влада; Місцева влада; Державне кермо; Він вимагав, щоб я з своїми поглядами прийшов до стерна уряду й переконав.. шляхту зректися цього братовбивчого грабування (М. Старицький); Росла й зросла народна сила, Народний випростався стан, Коли у Січі до кормила Став непокірливий Богдан (М. Рильський); А я помчу Високо, високо за синії хмари, Немає там власті, немає там кари (Т. Шевченко); Ми тебе (короля) на державу вінчали, ми тебе й розвінчаєм самі (Леся Українка); Всевладдя короля і дворян; Диктатура пролетаріату; Глибоко розуміючи гнилизну російського необмеженого самодержавства і знаючи інтелектуальну обмеженість царя, він (Вітте), як міг,.. рятував їх (М. Стельмах); Ми — гроза і тронів і корон (В. Сосюра); Над тою щасливою країною простяг свою потужну руку справедливий і мудрий султан (М. Коцюбинський).
ДЕРЖА́ВА (територія, що становить єдність з погляду історії, населення, політичного ладу тощо), КРАЇ́НА, ЗЕМЛЯ́, ЦА́РСТВО заст., фольк., ПА́НСТВО заст.; КРАЙ, СТОРОНА́ (перев. із сл. рідний, наш тощо). — Держава наша велика, від моря до моря лежать її землі (Н. Рибак); Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (О. Довженко); Популярність Шевченка в слов'янських землях і безпосередній його вплив на передових слов'янських письменників.. відомі всім (М. Рильський); Понад голови люду того йдуть всесвітнії бурі, Панства, царства встають і падуть, Мов фантоми понурі (І. Франко); По котрих-то краях ми не стояли! Були і в Австрії, і в Тіролях, і в Угорщині, і в Чехах (Ю. Федькович); Хіба в шотландській стороні Вже лицарів не стало? (Леся Українка).
держава сущ.жен.неод. (22)
ед.им.
по умоначертанию Азиатцев та Держава единственно ими уважается, которая в случаях необыкновенных дает чувствовать силуПр19.
ед.вин.
может взволновать сопредельную с нею восточную державу.Пр4.
ед.род.
снисхождения по сему предмету от Российской Державы, он должен уметь заслужитьПр19.
Но если-бы до тех пор Аббас-Мирза двуличными поступками, и нерадивым исполнением Трактата, заслужил порицание Российской ДержавыПр19.
отвращать покушения Европейской завоевательной Державы от Английских владений в ИндииПр19.
возможность при Персидском Дворе противудействовать влиянию враждующей нам Державы.Пр19.
чиновнику воюющей с ними державы, как доброму их приятелю.Пс105.
хотя бы знатнейшему чиновнику союзной с ним державы.Пс105.
российский император отрекся от права воинствующей державы в Средиземном море??Пс143.
сделалась превозмогающею пред влиянием всякой другой державы.Пс173.
не участвуя в военных делах той державы, от которой получает сей орденПс179.
ед.дат.
то в подвластных той державе областях не возбраняется обоюдным подданнымПс131.
ед.твор.
Все под его державою благоденствуют.РЗ.
все сие лишало, и будет лишать сие Государство возможности располагать вполне своими средствами в войне с другою Державою.Пр19.
затруднять себе еще более, пути к сближению с Державою, против которой, она принуждена ныне стать на военную ногу.Пр19.
находились в войне с какою-либо постороннею державою, то в подвластныхПс131.
сделается превозмогающим, пред всякою другою державою.Пс178.
избегает споров и несогласия с такою державою, как Россия.Пс180.
мн.род.
тем из подданных обеих держав, которые имеют недвижимую собственностьПс145.
Россия отказалась от трактата трех держав и преследует собственно свои завоевательные виды.Пс178.
мн.дат.
чтобы повсеместно давать чувствовать Восточным Державам присудствие силы и казны ее.Пр19.
мн.твор.
трактата, заключенного между обеими державами, в котором именно изображено следующееПс131.