КОЛЯ́ДКА, и, ж.
1. Старовинна обрядова різдвяна пісня.
Любий дядьку .. Хочу тільки де про що вас запитати: чи співають у Болгарії колядки і чи похожі вони на українські? (Леся Українка);
– Пане Лесю! А чи скоро почнуться колядки? Страх як люблю їх слухати (М. Івченко);
Його молода красуня мати співала йому чарівних пісень-колядок, яких ніхто вже й не знає сьогодні (О. Довженко);
Святкували Різдво. .. З віршуванням, з колядками (І. Багряний).
2. Обряд колядування.
Весела пора – колядки. Недаром кожна дівчина, як Бога, дожидає їх; і наспіваєшся, і нагуляєшся, і нарегочешся (Панас Мирний);
Було на вулиці, вечорницях, у досвітки, в колядці, на ігрищах ніхто, як я, перед вела (О. Стороженко);
Пусти зараз вулицями парубків з вертепом і колядкою і справді повіриться, що в таку ніч народився Син Божий (М. Стельмах).
Rzeczownik
колядка f
Literacki kolęda f
ж. этн.
koliadka f (chanson rituelle autrefois chantée en Ukraine à l'occasion de Noël)
-и, ж.
1) Старовинна обрядова різдвяна пісня.
2) Обряд колядування.
[kol'adka]
ж.
kolęda
villancico m
2. kolenda
3. koljaada
Коля́дка, -дки, -дці; -ля́дки, -ля́док
Christmas carol