1. у знач. присл. і безос.-пред., кому; крим., тюр.; несхвальн. Непорядно, нижче злодійського кодексу честі. - Тобі що западло із ворами в карти зіграти? (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера); на їхньому [братків] тлі найкрутіший художник виглядає як "святий п'яниця", якого й зачепити западло (ЛП, 2001, ч. 2). БСРЖ, 206; СЖЗ, 44; ЯБМ, 1, 359.
2. безос.-пред., (кому); мол. Погано, не варто; неприємно, не подобається. Бач, йому западло обслуговувати мене: замовив мало (А. Морговський, Смерть у Золотих Пісках); [Кецик:]. Тю, блін, я йому про одно, а він мені про шо? Я кажу, блін, шо мені западло всю чорнуху на собі тягнуть, а ти мені шо втираєш? (Б. Жолдак, Голодна кров); умови біологічного виживання автоматично диктують рабську мораль: що нам Гекуба, що - побиті того самого урочистого - Шевченкового дня тою самою державною дланню студенти, коли їсточки "хоцца", а на базарі з турецькими куртками стояти западло, та не в кожного й вийде (О. Забужко: ЛП, 2001, ч. 3). БСРЖ, 206.
3. (-а) с.; мол.; несхвальн. Підлість, поганий вчинок. Циркуль серед нас за останній тиждень єдиний святоша, бо нічого поганого не зробив, ніякого западла (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). Один бульдозерист зробив "западло" всьому місту (МЧ, 28.01.1995). БСРЖ, 207; ПСУМС, 27.
4. (-а) с.; мол.; несхвальн. Неприємність. Якщо тебе ненароком / Гепнуло шлакоблоком, / Вважай, що тобі повезло - / Останнє в житті западло (Ю. Позаяк, Шедеври).
♦ Чорне западло, мол. Велика неприємність. ПСУМС, 27.