ІЄРОГЛІ́ФІКА, и, ж.
Система ієрогліфічного письма.
У давньокитайській ієрогліфіці зображення поділеного на чотири частини квадрата означало поле, оброблену землю (з наук.-попул. літ.);
Китайсько-корейські переселенці познайомили острів'ян Японії з буддизмом і конфуціанством, ієрогліфікою, матеріально-технічними здобутками материкових цивілізацій (з навч. літ.);
Ієрогліфіка вимагає щоденної наполегливої посидючості і старанності (з газ.).
[ijerohlifika]
ж.
hieroglifika
-и, ж.
Система письма, писемності на основі ієрогліфів.