З’ЯСУВА́ЛЬНИЙ

З’ЯСУВА́ЛЬНИЙ, а, е, грам. 1. Який пояснює зміст головного речення або одного з його членів (про підрядне речення). З’ясувальні підрядні речення. 2. Який служить для приєднання підрядних речень, що пояснюють зміст головного (про сполучники і сполучні слова). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 744.